***
Одбери з океану крижицю —
це синиця в руці чи трамплін
перед стрибком?
Цілий острів — одній,
де літо за січень біситься,
де поле людей,
мов з магазину обнов,
де схід сонця — найперше,
де захід — колись уже потім,
де найдалі з усюд,
щоб бути трішечки ближче.
Де хочеться «завтра»
зробити сьогоднішнім словом,
і запал такий вже стає
необачливо вбивчим.
Обійми континент —
він уклав із тобою угоду
про чекання «допоки»,
а ти навзаєм — себе:
business as usual,
і за велінням природи
Місяць сідає
над сонним Вайтакере.
А десь там за горами
і кілометрами,
де часом керує
натомлений Грінвіч,
маленький хлопчина
хова сантименти
в шухляду, бо щойно
закінчилась північ.
23:30 1.12.2016 р. (м. Брно, Чехія)
Залишити відповідь