***

Одбери з океану крижицю —
        це синиця в руці чи трамплін
                перед стрибком?
Цілий острів — одній,
        де літо за січень біситься,
де поле людей,
        мов з магазину обнов,

де схід сонця — найперше,
        де захід — колись уже потім,
де найдалі з усюд,
        щоб бути трішечки ближче.
Де хочеться «завтра»
        зробити сьогоднішнім словом,
і запал такий вже стає
        необачливо вбивчим.

Обійми континент —
        він уклав із тобою угоду
про чекання «допоки»,
        а ти навзаєм — себе:
business as usual,
        і за велінням природи
Місяць сідає
        над сонним Вайтакере.

А десь там за горами
        і кілометрами,
де часом керує
        натомлений Грінвіч,
маленький хлопчина
        хова сантименти
в шухляду, бо щойно
        закінчилась північ.

23:30 1.12.2016 р. (м. Брно, Чехія)