***

Ані

Викре­слю,
        зві­сно, зро­бив­ши помі­тку, що це нена­дов­го —
        може, до тижня насту­пно­го,
                чи поки не опа­де роз­жо­вті­лий листок.
Зви­чка така — бави­тись вере­сню з гру­днем.
Двад­цять четвер­та, я двад­цять дев’ятий,
        як чутно,
                при­йом?

Між нами ефір, між нами — сто­кра­тність колі­зій.
Тисни тан­ген­ту, і, якщо хочеш, мов­чи.
Це — най­ти­хі­ший куплет, і з біло­го шуму — при­спів.
Ця несин­хрон­ність так неумі­ло зву­чить!

Збе­ри­ся з дум­ка­ми, склей­ся із ними доку­пи,
мар­ку в куто­чок листів­ки — чи ж під­пи­сав?
Вибач, не встиг запи­та­ти: індекс? про­ву­лок?
«Голов­по­штамт, на запи­та­н­ня, тій, кого знав.»

Дале­кі кор­до­ни, міняє латин­ка кири­ли­цю.
Дума­єш,
        це колись
                змі­ни­ться?

22:06 20.11.2016 (м. Брно, Чехія)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.