Четверта республіка

Тим, хто ще не про­чи­тав «Четвер­ту респу­блі­ку» Лож­кі­на, кате­го­ри­чно раджу це зро­би­ти.

По-пер­ше, це не ура-патрі­о­ти­чна кни­га. Це роз­ва­жли­ві роз­ду­ми суча­сно­го лібе­ра­ла у вла­ді. До пер­со­ни Бори­са Євге­но­ви­ча можна ста­ви­ти­ся по-різно­му, але у викла­де­них ним дум­ках і, що важли­ві­ше, в очах (а я мав наго­ду туди поди­ви­ти­ся) є щось схо­же на те, що я бачив у іншо­го голо­ви АП, покій­но­го Зін­чен­ка. Щоправ­да, на від­мі­ну від Оле­ксан­дра Оле­ксі­йо­ви­ча, тут мен­ше бла­ки­тних мрій і біль­ше кри­ти­чно­го реа­лі­зму. Зві­сно, ця кни­га, ким би вона не була напи­са­на, до пев­ної міри є декла­ра­ці­єю про намі­ри, але, при­найм­ні, самі намі­ри логі­чно вибу­до­ва­ні в лан­цю­жок і аргу­мен­то­ва­ні від­по­від­но до вимог часу.

По-дру­ге, до напи­са­н­ня цієї кни­ги був залу­че­ний Воло­ди­мир Федо­рін, автор іншої надва­жли­вої для сьо­го­де­н­ня кни­ги «Ґудбай, імпе­ріє. Роз­мо­ви з Кахою Бен­ду­кі­дзе», яка вийшла мину­ло­го року. Я не знаю, який від­со­ток робо­ти над «Четвер­тою респу­блі­кою» у Федо­рі­на, але його рука від­чу­ва­є­ться по зба­лан­со­ва­но­сті та стру­кту­ро­ва­но­сті мате­рі­а­лу. Тре­ба було запи­та­ти про це на пре­зен­та­ції.

Ну і, по-тре­тє, це ще одне дже­ре­ло (і, що важли­во, пер­шо­дже­ре­ло) інфор­ма­ції для кри­ти­чних роз­ду­мів. І хоро­ша доку­мен­та­ція для того, щоб за деякий час зві­ри­ти декла­ра­цію з тим, що насправ­ді вийшло зро­би­ти.

Кни­га вида­на трьо­ма мова­ми, я читав укра­їн­ською. Твер­дий пере­плет, супе­роб­кла­дин­ка (сама обкла­дин­ка суціль­но біла без жодних напи­сів, упер­ше таке бачу), але от папір хоті­ло­ся б, зві­сно, тро­хи які­сні­ший. На сай­ті видав­ни­цтва «Фоліо» кни­гу можна при­дба­ти за тією ж ціною, за якою її про­да­ва­ли на Книж­ко­во­му Арсе­на­лі.

Мітки: ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.