Про примхи історії

Коли в мене забрали країну, у якій я народився, я нічого не сказав, бо ще не розумів, що можна казати.

Коли в мене забрали провулок, на якому я виріс, я нічого не сказав, бо думав, що цим і обмежиться.

Коли в мене забрали рідне місто, я більше нічого не можу сказати, бо в мене нічого не залишилося.

Ні країни, ні міста, ні вулиці.