Книжковий Арсенал — 2016

Цьо­го року Книж­ко­вий Арсе­нал видав­ся над­зви­чай­но сим­па­ти­чним. Мабуть, це тому, що я зміг орга­ні­зу­ва­ти собі про­ду­ма­не його від­ві­ду­ва­н­ня. По-пер­ше, я отри­мав акре­ди­та­цію бло­ге­ра від люб’язних орга­ні­за­то­рів, і тому всі дні ходив наха­ля­ву, тиця­ю­чи магі­чно­го листа охо­рон­цям. По-дру­ге, перед тим, як іти, виді­ляв у про­грам­ці ціка­ві висту­пи-допо­віді-зустрі­чі і ста­рав­ся при­три­му­ва­ти­ся тай­мін­гу. По-тре­тє, мене позна­йо­ми­ли з нови­ми людьми.

Що ж було?

Ну, напри­клад, ми слу­ха­ли виступ Опо­від­а­ча в рам­ках загаль­но­го висту­пу випу­скни­ків літ­шко­ли. Ще Дашу вклю­чи­ли в збір­ку дете­ктив­них новел, яку там же й пред­став­ля­ли, а ми були такою собі гру­пою під­трим­ки.

Також я був на двох висту­пах Вахтан­га Кебу­ла­дзе. Слу­хав вір­ші у вико­нан­ні Мал­ко­ви­ча і Андру­хо­ви­ча. Позна­йо­мив­ся з Лож­кі­ним, і тепер у мене є книж­ка голо­ви АП з імен­ним авто­гра­фом. Також був на кіль­кох захо­дах, де чита­ли пое­ти­чний суч. укр. літ., і навіть там зна­йшов дово­лі при­стой­ну Анну Єго­ро­ву. Схо­див на лекцію канад­сько­го дослі­дни­ка укра­їн­ської літе­ра­ту­ри Макси­ма Тар­нав­сько­го, де він роз­ка­зу­вав про нечу­ва­но­го Нечуя. І, зві­сно, не пропу­стив зустріч Леся Подерв’янського з чита­ча­ми.

Окрім «Четвер­тої респу­блі­ки» Лож­кі­на я ще роз­жив­ся пере­кла­дом Вацла­ва Гаве­ла «Сила без­си­лих». Ще не знаю, як із напов­не­н­ням цієї кни­ги, але фізи­чно зро­би­ли її дуже які­сно.

Плюс до того, зро­бив кіль­ка порт­ре­тів. Про фото­гра­фію, мабуть, буде окре­мий пост, бо в мене є що пока­за­ти.

Зага­лом, мас­штаб вра­зив. Мину­ло­го року також було бага­то людей і подій, але тоді я не зміг усьо­го оці­ни­ти, бо не знав, як саме тре­ба під­хо­ди­ти до дій­ства. А цьо­го року от роз­про­бу­вав.

Мітки: , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.