Знову про хвостинг

Не секрет, що для особистих цілей у якості серверної платформи я використовую Ubuntu. У свій час мене на неї підсадив Фаркаллєр, і це справді виявився нормальний вибір: регулярні релізи, не протухший софт, стабільність, покращення тощо. Але з виходом 15.04 усе змінилося — я ще ніколи не бачив такого сирого дистрибутива. Задекларований перехід на systemd виконано щонайгірше: половина сервісів узагалі не конвертована, інтеграція з налаштуваннями мережі нікудишня, базові скрипти стали падати. Я б ще зрозумів, якби це трапилося на одному сервері, але якщо на кількох одночасно — це діагноз.

Майже два роки тому я вже зміг задуматися про те, що робити далі, але тоді ще все було нормально. Давайте пройдемося по пунктах того поста:

• Дебіан. Свіжий восьмий реліз і правда радує, але традиція несвіжого софта, звісно, не змінилася.
• CentOS. Сімка, а за нею і 7.1 надзвичайно чудово працюють у серйозному продакшні в мене на роботі у великих кількостях, і я тішуся з того, але для особистих цілей не годиться. По-перше, я так же паталогічно не люблю RPM-based. По-друге, софт не настільки свіжий, як хотілося б. Хоча сторонніми репами по типу remi це таки вирішується принаймні частково.
• Федору, Сусю відкидаю з тих же причин. dnf, до речі, підглючує, мені стрьомно йому довіряти керування пакетами.
• Мандріва і похідні форки майже всі мертві. RIP.

Помітили, що я пропустив? Звісно, Арч. За багато років страхи щодо того, що щось може відвалитися, зовсім розсіялися. Набагато простіше слідкувати за роллінг-релізом і потихеньку в процесі пиляти систему відповідно до нових змін, ніж мажорно оновлюватися між релізами і два дні розбиратися, що ж ще зламалося з безлічі пакетів. Тому окрім того, що Арч давно оселився в мене на ноуті, тепер він буде ще й на сервері, а точніше, щонайменше на трьох серверах. Міграція у процесі, і про те, з чим я вже зіткнувся, однозначно можна буде написати окремий пост.

А тепер про хвостинг. Виявилося, що арчепристосованих KVM-провайдерів можна перерахувати на пальцях однієї руки. На жаль, Digital Ocean і Hetzner його не підтримують (хоча на Хецнері і можна розгорнути майже довільну систему через rescue, це костиль). Тому після невеликих вагань я таки вибрав Vultr із датацентром у Франкфурті. Звісно, 16$ на місяць — це не так і мало, але тут SSD, 2 ядра, 2 гіга, дуже зручна панелька керування віртуалкою, VNC у браузері і, що найголовніше, функція монтування кастомних ISO. Став що хочеш. Альтернативою була перевірена часом Лінода, але мені не дуже сподобалися тарифи.

Сподіваюся, міграцію я затіяв не дарма.