Про науковців

Дав­но помі­тив, що різни­цю між кан­ди­да­том і докто­ром можна помі­ти­ти на слух із зав’язаними очи­ма. Зві­сно, не на 100%, бо бува­ють як при­єм­ні, так і непри­єм­ні виклю­че­н­ня, але все ж ста­ти­сти­ка в цьо­му питан­ні дово­лі впер­та.

Так було і в інсти­ту­ті, так же ж само це видно і на відео, напри­клад, тієї ж ПостНа­у­ки.

Кан­ди­да­ти (пере­ва­жно) не вмі­ють гово­ри­ти. Дум­ки з них виті­ка­ють над­то повіль­но, тези плу­та­ю­ться, стру­кту­ру роз­по­віді часто важ­ко вло­ви­ти. Зві­сно, тому і слу­ха­ти їх не так ціка­во.

Докто­ри, тим часом, у біль­шо­сті сво­їй хоро­ші ора­то­ри. Вони влу­чно доби­ра­ють сино­ні­ми, наво­дять доре­чні (часто навіть доте­пні) порів­ня­н­ня, дум­ку стру­кту­ру­ють. Сло­вом, умі­ють пода­ти те, про що хочуть роз­ка­за­ти.

Можна порів­ня­ти. Ось вам лекція кан­ди­да­та. Або ось іще одна.

А тепер лекції докто­рів: раз, два, три.

Зві­сно, є виклю­че­н­ня. Напри­клад, є один кан­ди­дат, від лекцій яко­го важ­ко віді­рва­ти­ся. Або стрьом­ні докто­ри. Але це виклю­че­н­ня із пра­вил.

Мітки: ,
Один коментар в “Про науковців
  1. Piktor сказав:

    Напев­не, кан­ди­да­ти, які гар­но роз­по­від­а­ють, в май­бу­тньо­му ста­нуть докто­ра­ми. 🙂

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.