Балансую на грані

Ага, між зако­ха­ні­стю і… неза­ко­ха­ні­стю :). Не хоче­ться завча­сно роз­ча­ро­ву­ва­ти­ся, але я таки знаю, що з цьо­го нічо­го не вийде, хоча Муза Вона, думаю, іде­аль­на. Ех…

О 17:00 йду диви­ти­ся супер­фут­бол, гра­ють "Газо­вик" (Нові Сан­жа­ри) і "Чиста кри­ни­ця" (Дра­би­нів­ка). Це буде бата­лія, я вже "пре­дв­ку­шаю" весь матч.

Заслав на ГАК ще кіль­ка кре­а­ти­вів, серед них висо­ко оці­не­ну Коли­бен­ком аль­тер­на­тив­ну істо­рію про Рим і радян­ську армію.

А щодо Музи… Ну не вар­то, занад­то я вже гли­бо­ко зако­ху­ю­ся…

Мітки: , ,
2 коментарі в “Балансую на грані
  1. druik сказав:

    Сашко, коха­н­ня, осо­бли­во нероз­ді­ле­не — кла­сний твор­чий сти­мул. Опро­бу­ва­ний бага­тьма поко­лі­н­ня­ми митців:)

    А щодо публі­ка­цій — давай, про­ри­вай­ся. Мені ж потрі­бно чимось хва­ли­тись:)

  2. post-factum сказав:

    Ага, нероз­ді­ле­не коха­н­ня — це сти­мул, але не забу­вай, що це і душев­ні муки. Хочеш, щоби я мучав­ся?

    Публі­ка­ції потім.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.