***

I.
    Говіє гори­зон­таль.
        Тепли­ться тихо в зені­ті.
    Незгра­бний на витів­ки кві­тень
    крив­ляє сусід­ський фев­раль.
    Ховає облич­чя вуаль,
        руки хапа­ють сні­жин­ки.
    На Житнім у Киє­ві рин­ку
    тор­гу­ють за без­цінь печаль.
    Гар­ту­є­ться поха­пцем сталь.
        Уда­ра­ми кри­шать запла­тки.
    Фігур­ки — на щастя й на згад­ку —
    роз­хо­дя­ться вмить. І не жаль.
II.
    Зда­є­ться, ти наку­пи­ла таких бага­цько.
                Зне­на­цька.
    Вті­ша­єш пре­дме­тно свій роз­пач? Дар­ма.
                Задар­ма.
    Поглянь за вікно — ще тро­хи, і буде зима.
                Оце ба.
    І кому воно ста­не твоє, чудер­на­цьке?
                Це ж цяцька.
III.
    Ти зно­ву шука­єш сло­ва.
        Тасу­єш пусті філі­жан­ки.
    А зав­тра від само­го ран­ку
    напи­шеш в щоден­ник: «Нова».
    Хоч і засвіт зале­две жива —
        об’їжджені ква­пом квар­та­ли,
    гучні та хміль­ні кіно­за­ли:
    прем’єрні годи­ни, дива.
    Наві­що? Ніхто вже й не зна —
        затер­ли­ся букви буден­ні,
    і якось рапто­во, засцен­но
    почну­ться юна­цькі жни­ва.
IV.
    Тобі ж є, що зга­да­ти, наче.
                Тим паче.
    Соро­ми­шся сліз? Немає і слів? А кому?
                І чому?
    За бра­ком часу не помі­тиш пітьму.
                Та ну.
    На узбіч­чі вже сон­це тихень­ко пла­че.
                Юна­че…
V.
    Уста­вай, про­ки­дай­ся — пора,
        на тебе чека­ють зна­дво­ру:
    щось хочуть спи­та­ти… про вчо­ра.
    Мабуть, це така собі гра.
    Сум­лін­но-свя­та дітво­ра…
        наїв­на й зале­две доте­пна.
    Пита­н­ня ж колю­чі нестер­пно
    й від­чу­тно, як рана ста­ра.
    Роз­ка­жи, як чекав допі­зна.
        Роз­ка­жи — пам’ятаєш усмі­шку?
    А те, як рего­тав пере­смі­шник?
    Суму­єш за нею? Овва!
VI.
    Оби­два ви віри­те в чудо.
                Та буде…
    Зійти­ся зама­ло. Зга­дай, як любив.
                Ти ж любив?
    А ти упів­си­ли про­си­ла… Лишив.
                І посмів,
    і до ран­ку, напев­но, забу­де.
                Ці люди…

00:32 5.06.2014 р. (м. Київ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.