Субота-неділя

Нижче мобілографія за вихідні.

У суботу ходив у Софію (дивно, але з 2006-го року, коли я вперше приїхав у Київ, я так жодного разу туди й не заходив) дивитися на виставку писанок під відкритим небом.

Мобілографія, так, бо йшов дощ, і дзеркалку брати із собою було ніяк. Таке собі мегаяйце. Там ще була купа стендів, окремо був навіть полтавський стенд. Писанки, здається, переважно зроблені дітьми. Прикрашені й дерева, й альтанка, ну і ще багато чого. Я ж не показуватиму все — ідіть дивитися самі, поки воно там є.

Веселі яйця в налічіі:

У неділю ходив на Співоче поле, там із 19-го квітня по 11-те травня виставка тюльпанів. Певно, на честь свята зробили безкоштовний вхід, але якщо чесно, то туди ще рано йти — багато тюльпанів просто не розпустилися. За тиждень уже можна, думаю.

Хоча народ валить валом. А ще там продають тюльпани на посадку (як воно правильно зветься? цибульки?). Ну і просто жеруть морозиво й вигулюють дітей.

Назад ішов через Майдан. Барикади частково порозбирали, але, наприклад, на Інститутській є й шини, й залізяччя.

Тротуарне каміння також частково уклали, але багато де воно просто неба стоїть акуратними купками, мабуть, чекає на свою чергу.

На самому Майдані намети стоять, але людей не так і багато, навіть беручи до уваги що вихідний і святковий день.

Як стояли, так і стоять з усієї України. Ось, наприклад, данєцкіє.

Так-так, Будинку профспілок гайки.

На сцені лабають якийсь вітчизняний рок.

Далі по Хрещатику є й намети:

і внутрішні барикади, які ніхто не розбирав:

Дров, певно, уже вистачає:

Біля багатьох наметів огороджені подвір’я:

Біля КМДА майже пусто, і це дуже контрастує з тим, скільки людей тут було, коли все тільки починалося (довжелезна черга як мінімум на обігрів і поселення):

А, ось та сама масова зброя:

А ця байда давно перетворилася на експонат:

Ближче до зовнішніх барикад на перехресті Хрещатика й Богдана Хмельницького майже нічого не залишилося. Напередодні свята самі барикади розібрали й замінили їх бетонними блоками, якраз такими, якими відгороджувався Яник під час мирного наступу.

Ото і все. Далі я пішов на ПЛТ, сів на тралік і поїхав додому.

Понеділок видався трохи дощовим, і нічого не залишалося робити, як програмувати, прибирати в хаті й готувати їсти.