Хата-читальня

Про­чи­тав мему­а­ри Жуко­ва «Воспо­ми­на­ния и размышле­ния», сьо­ме вида­н­ня (у трьох томах). Ціка­во, зві­сно, але підо­зрі­ло, що вони обри­ва­ю­ться на закін­чен­ні вій­ни. Він уми­сно не писав про своє після­во­єн­не жит­тя, чи цен­зу­ра вирі­за­ла у свій час?

Також про­чи­тав Робер­та Лава «Linux Kernel Development», тре­тє вида­н­ня. У голо­ві поча­ла вима­льо­ву­ва­ти­ся більш кон­кре­тна кар­ти­на того, що від­бу­ва­є­ться в ядрі. Тре­ба чита­ти й далі кни­ги цьо­го напря­му. Може, щось путнє зро­блю колись.

Почав чита­ти «Н. С. Хру­щёв. Мате­ри­а­лы к био­гра­фии». Кни­га, схо­же, з тієї ж серії, що й та, яку я читав про Лео­ні­да Іллі­ча. Такий же збір­ник публі­ци­сти­ки. Поди­ви­мо­ся, поча­ток ціка­вий (пер­ша ста­т­тя — Бур­ла­цько­го).

Остан­нім часом мене часто пита­ють, що ж я, вре­шті-решт, думаю про те, що від­бу­ва­є­ться в кра­ї­ні, почи­на­ю­чи з осе­ні. Не ска­жу, що, але думаю бага­то, і якщо зва­жу­ся, то напи­шу.