Маленькі радощі домогосподарки

Учора цивілізація максимально наблизилася, і зверху по стояку холодної й гарячої води з’явилися поліпропіленові труби. У мене їх поки міняти не збиралися, тому я розраховував, що вріжуться, закрутять і підуть.

Закрутили.

З моїх сорокарічних труб, просто з різьби, як із мочалки, потекла вода. Крапельки гарячої води казали «кап-кап», а сантехніки тихенько матюкалися і пробували затягнути старі стики, щоб хоч якось зупинити воду.

Звісно, їм це не вдалося. Труби просто прогнили за десятиліття, і тому сьогодні я знову сиджу на хаті з купою ділових, але дуже приємних людей, які мені повністю міняють і стояк, і ввід.

Це називається «не хотів поки міняти водогін», але довелося скоригувати плани. Усі труби, звісно, не міняю поки, але велика справа вже майже зроблена: прямо зараз у коридорчику збирають докупи фільтри грубої очистки, лічильники тощо. А потім колись дійдуть руки і до розводки, благо її два метри вліво і два метри вправо.