Підсумки 2013-го року

2013‑й, неймо­вір­ний і непо­втор­ний, добі­гає кін­ця, і от саме час тра­ди­цій­но під­би­ва­ти під­сум­ки, роби­ти виснов­ки й буду­ва­ти пла­ни на насту­пний рік.

Цей рік перш за все запам’ятається на все жит­тя тим, що скін­чи­ло­ся нескін­чен­но дов­ге інсти­ту­ціо­наль­не (не в зна­че­н­ня інсти­ту­ту, а в зна­чен­ні яко­гось закла­ду) навча­н­ня. Закін­чи­ло­ся очі­ку­ва­но вча­сно, але нео­чі­ку­ва­но над­зви­чай­но успі­шно. А ще в цьо­му році було бага­то-бага­то інших подій, про які я й буду писа­ти далі.

Січень. Тра­ди­цій­но для сту­дент­ства в січні була сесія, але та сесія була для мене остан­ньою. Зне­на­цька заро­бив собі на остан­ній семестр під­ви­ще­ну сти­пен­дію, чому дуже зди­ву­вав­ся. Також пішов на постій­ну робо­ту систем­ним адмі­ні­стра­то­ром від­ра­зу після ново­рі­чних свят. Там же й ним же пра­цюю й досі. Читав різні істо­ри­чні кни­ги (насам­пе­ред, про СРСР, зві­сно). Змі­нив зачі­ску (аха­ха, кому воно тре­ба), писав диплом. Фото­гра­фу­вав.

Лютий. Поси­ле­но роз­би­рав­ся з IP-теле­фо­ні­єю на робо­ті, при­чо­му це заня­т­тя мене й справ­ді зайня­ло сер­йо­зно. Далі ми ці зна­н­ня успі­шно вико­ри­сто­ву­ва­ли для впро­ва­дже­н­ня гото­вих рішень у клі­єн­тів. Про­а­пгрей­див ноут­бук. Зно­ву читав усі­ля­кі ціка­ві кни­ги (вла­сне, про це можна й не писа­ти, я постій­но щось читаю, і ніщо мені не зава­жає це роби­ти, ні ремонт, ні робо­та). Зно­ву повер­нув­ся на KDE, ним же із задо­во­ле­н­ням кори­сту­ю­ся до сих пір (а я на кедах уза­га­лі із само­го поча­тку). Ходив на метро­по­си­день­ки в паб, позна­йо­мив­ся з ціка­вим наро­дом.

Бере­зень. Фото­гра­фу­вав. Дивив­ся доку­мен­тал­ки (їх я також увесь час див­лю­ся, але по пам’яті вже й не ска­жу, які й коли, тому дово­ди­ться час від часу зві­ря­ти­ся зі сво­їм же щоден­ни­ком). З одно­кла­сни­ком був на вистав­ці мото­ци­клів. Якось не дуже вра­зи­ло, насправ­ді, хоті­ло­ся біль­шо­го. Упер­ше побу­вав в Оде­сі, при­чо­му хоч я там був і один день, але його виста­чи­ло, щоб пішки нагу­ля­ти дуже бага­то. Місто над­зви­чай­но при­єм­не, тим біль­ше, що саме в день мого при­їду там було по-весня­но­му тепло. Про те, що було в Киє­ві в кін­ці бере­зня, думаю, не тре­ба нага­ду­ва­ти =).

Кві­тень. Читав фан­та­сти­ку й нау­ко­во-попу­ляр­ні шту­ки. Почав пере­во­ди­ти пошту з гугла на свій сер­вер і свій домен. Пере­став (точні­ше, мене пере­ста­ли, але це тема для окре­мої роз­мо­ви) моде­ру­ва­ти ЛОР. Купив чудо­ву кни­гу «Рус­ский язык в котах». Ори­гі­наль­ні­шої кни­ги ще не бачив. Фото­гра­фу­вав.

Тра­вень. Був на пер­шо­му у сво­є­му жит­ті мото­бо­лі, при­чо­му це дій­ство від­бу­ва­ло­ся в селі непо­да­лік від Сан­жар. І саме тоді я впер­ше поба­чив, як вигля­да­ють сан­жар­ські зато­ри. Видо­ви­ще неймо­вір­не для місце­вих жите­лів. Зно­ву ж таки фото­гра­фу­вав. Тра­ди­цій­но колу­пав­ся з без­ліч­чю сер­ве­рів, як по робо­ті, так і не по робо­ті. Уза­га­лі, пото­чна робо­та дала дуже хоро­ший поштовх для само­ро­з­ви­тку, бага­то в чому дове­ло­ся роз­би­ра­ти­ся, не сум­ні­ва­ю­ся, що роз­би­ра­ти­ся в май­бу­тньо­му дове­де­ться ще біль­ше. Май­же допи­сав диплом. Ходив у музей істо­рії. Почав зна­йо­ми­ти­ся на пра­кти­ці з IPv6. Помі­няв собі наву­шни­ки, узяв нор­маль­ні Сені­ки, яки­ми із задо­во­ле­н­ням кори­сту­ю­ся до сих пір. Звук вони дають чудо­вий (як для вбу­до­ва­ної в ноут зву­ко­ву­хи, зві­сно). Почав пере­їзд на квар­ти­ру. І (най­го­лов­ні­ше, мабуть!) купив собі вело­си­пед.

Чер­вень. З тим же одно­кла­сни­ком був на вистав­ці SIA'2013. Бачив бага­то при­коль­них машин, але й тут хоті­ло­ся біль­шо­го. Почав ремонт у квар­ти­рі. Сага з ремон­том нескін­чен­на, зві­сно, тягне­ться до сих пір (не при­хо­вую, що успі­шно, але за бра­ком усі­ля­ких ресур­сів не так швид­ко, як хоті­ло­ся б), сти­ка­ти­ся дово­ди­ться із силою-силен­ною дрі­бниць, які іно­ді про­сто вимо­ту­ють. Зате +100 до скі­ла «умі­лі руки». На вело­си­пе­ді почав намо­ту­ва­ти кіло­ме­три. Киє­вом весе­ло їзди­ти. Тоб­то, весе­ло і стра­шно одно­ча­сно. Стіль­ки всьо­го нео­чі­ку­ва­но на цих непе­ре­дба­чу­ва­них доро­гах. Гру­пою пофо­то­гра­фу­ва­ли­ся на магі­стер­ський аль­бом. Почав від­мов­ля­ти­ся від Скай­па. А напри­кін­ці міся­ця я став магі­стром теле­ко­му­ні­ка­цій.

Липень. Наре­шті випи­сав­ся з гур­то­жи­тку (кур­во, вони з мене про­сто добря­че позну­ща­ли­ся за ті кіль­ка тижнів, що я ходив зби­рав усі­ля­кі під­пи­си й печа­тки, ще й під військ­ко­ма­том дове­ло­ся ночу­ва­ти). Отри­мав на руки свій няшний чер­во­ний (насправ­ді, роже­вий) диплом. Закін­че­н­ня інсти­ту­ту досить вда­ло від­гу­ля­ли цілою ком­па­ні­єю в замі­сько­му буди­но­чку з басей­ном. Тро­хи похо­див на зібра­н­ня люби­те­лів настіль­них ігор. Заня­тне заня­т­тя, прав­да. Нака­ту­вав кіло­ме­три містом на сво­є­му дво­ко­лі­сно­му транс­пор­ті. На робо­ті було дуже гаря­че, з нуля буду­вав вели­ку мере­жу. Резуль­тат вийшов досить при­стой­ним.

Сер­пень. Читав. Катав­ся. Бага­то катав­ся. Був упер­ше на ВДНГ. Див­но, що за шість років про­жи­ва­н­ня в Киє­ві я туди не виби­рав­ся. Гуляв. Адмі­нив. Від­мо­вив­ся від гугло­по­шти, з неї тепер сто­їть про­сто пере­на­прав­ле­н­ня на вла­сну скринь­ку. Літо вида­ло­ся напру­же­ним і май­же без від­по­чин­ку.

Вере­сень. Ходив на кон­церт у філар­мо­нію. Дивив­ся всі­ля­кі див­ні й не дуже філь­ми. Пов­ні­стю від­мо­вив­ся від Скай­па. Бага­то читав. Змі­нив свій ста­рень­кий HTC Wildfire на новень­кий Lenovo P780. Апа­ра­том дуже задо­во­ле­ний. Був на KyivBSD. Ходив на кон­церт пам’яті Рахма­ні­но­ва. Фото­гра­фу­вав. А ще мені сту­кну­ло 24, і це, пев­но, був пер­ший мій День наро­дже­н­ня, який насправ­ді був для мене теплий.

Жов­тень. Був на кон­фе­рен­ції OSDN. Цьо­го року не висту­пав, але із задо­во­ле­н­ням послу­хав деякі допо­віді. Зно­ву фото­гра­фу­вав. Закін­чив диви­ти­ся «Кван­то­вий ска­чок». Навчив­ся кла­сти ламі­нат. Упер­ше був на 3D-пока­зі, диви­ли­ся вно­чі в айма­ксі фільм Мета­лі­ки.

Листо­пад. Був на від­крит­ті «Терем­ків», фото­гра­фу­вав. Ходив на фото­ви­став­ку газе­ти «День», при­чо­му дві­чі. Дру­гий раз водив одно­кур­сни­цю. Як зав­жди, дивив­ся всі­ля­кі доку­мен­тал­ки. Ходив у музей істо­рії (так, зно­ву; до Коли­бен­ка вза­га­лі можна ходи­ти зно­ву і зно­ву, бо ціка­во). Замі­нив матри­цю на ноу­ті, добре, що все це зро­би­ли свої ж хло­пці швид­ко, деше­во й без­бо­лі­сно. Катав­ся на новень­ко­му трам­вай­чи­ку. Почав­ся Євро­май­дан.

Гру­день. Змі­нив VirtualBox на чистий KVM. Із ціка­ві­стю спо­сте­рі­гав за тим, що тво­ри­ться в кра­ї­ні. Кіль­ка разів виби­рав­ся на Май­дан, роз­див­ляв­ся, що і як. Тро­хи навіть посто­яв на кон­цер­ті золо­то­го скла­ду ОЕ. У кін­ці міся­ця наре­шті пішов у від­пус­тку й поїхав у Сан­жа­ри від­по­чи­ва­ти від сві­ту й лега­лі­зо­ву­ва­ти­ся. Лега­лі­зу­вав­ся в остан­ній день.

Виснов­ки. Виснов­ки? Хм. Єди­ний висно­вок з усьо­го року, який хоче­ться зро­би­ти, — це чер­гу­ва­ти робо­ту з від­по­чин­ком більш часто. Бо за рік непе­рерв­но­го арбай­тен я тро­хи вимо­тав­ся.

Що не вда­ло­ся зро­би­ти. Я на цей рік пла­ну­вав поїха­ти в Пітер, але літо вияви­ло­ся над­зви­чай­но напру­же­ним, тому нічо­го не вийшло. Ще не вда­ло­ся швид­ко зро­би­ти ремонт у квар­ти­рі, але це вже із суто об’єктивних при­чин.

Що вда­ло­ся зро­би­ти. Ну, я пере­ви­ко­нав свою про­гра­му зі сху­дне­н­ня, чим дуже задо­во­ле­ний. Зна­йшов хоро­шу робо­ту. З’їхав на квар­ти­ру. Закін­чив інсти­тут. Цьо­го й так заба­га­то на один рік.

Пла­ни на насту­пний рік. Оче­ви­дно, украй тре­ба закін­чи­ти ремон­ту­ва­ти кім­на­ту, при­чо­му, бажа­но до літа. Тут не так бага­то зоста­ло­ся — покле­ї­ти шпа­ле­ри й поста­ви­ти плін­тус. Меблі вже будуть по ходу спра­ви, лиши­ли­ся най­за­тра­тні­ші шту­ки — дві шафи-купе, одна з них із ліж­ком. Ще у пла­нах дове­сти свою масу до 70 кг і на цьо­му зупи­ни­ти­ся.

А тепер про при­єм­не. Кіль­ка неве­ли­ких номі­на­цій.

Якщо ціка­во, в насту­пно­му зві­ті через рік можу зно­ву щось якось номі­ну­ва­ти. Я уми­сно уни­кав полі­ти­чних подій, бо мої погля­ди на них не дозво­ля­ють роби­ти одно­зна­чні виснов­ки. Також я оми­нув усі­ля­кі дуже важли­ві про­е­кти з вивче­н­ня космо­су, напри­клад, але це вже тому, що їх було кіль­ка, і визна­чи­ти, що важли­ві­ше — комер­ці­а­лі­за­ція космо­су чи місія на Місяць — я не можу.

Тепла вам. Дякую, що чита­є­те мене. До зустрі­чі у 2014-му.

Мітки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.