Про трамвай

Сьо­го­дні зран­ку на робо­ту поща­сти­ло їха­ти на ново­му трам­ваї «Каштан‑2».

Він тро­хи ниж­чий за попе­ре­дню модель, май­же всі две­рі із вхо­дом на рів­ні пла­тфор­ми (окрім хво­сто­вих, наскіль­ки я зро­зу­мів). На звук різни­ці у дви­гу­нах не помі­тив, хоча кажуть, що нові еко­ном­ні­ші. Зеле­ний. Як гусе­ни­ця. Їде тихо, спо­кій­но та швид­ко.

Що не спо­до­ба­ло­ся. Місця­ми пору­чні пере­шко­джа­ють віль­но­му досту­пу до сидінь. Це з одно­го боку. А з іншо­го боку, сидінь таки заба­га­то. Я б поло­ви­ну при­брав, усе одно мар­шрут пра­кти­чно зав­жди заби­тий під зав’язку, а так би звіль­ни­ло­ся кіль­ка деся­тків сто­я­чих місць. Ще на пору­чнях місця­ми здер­та фар­ба. Не знаю, чи народ так поста­рав­ся, чи так аку­ра­тно його мон­ту­ва­ли. Ну і радіо­ін­фор­ма­тор без англій­ської мови.

Якщо він за пів­ро­ку не почне рипі­ти й роз­ва­лю­ва­ти­ся на части­ни, як попе­ре­дня модель, то, зна­чить, нор­маль­на модель. Я б таки­ми замі­нив увесь парк на швид­кі­сній лінії.

Мітки: , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.