Бабине літо

Здається, таки почалося. Не холодно, не жарко, тихо-затишно, більш-менш сухо й по-осінньому заспокійливо. Зелень ще переважно на місці, дівчата ще не закуталися повністю, а день не настільки короткий, щоб не можна було щось встигнути зробити. Словом, улюблена пора. Мабуть, так для всіх вересневих.

Дочитав “Греческое сокровище” Ірвінга Стоуна, книгу, яку мені хлопці-сокамерники подарували ледь не рік тому. Цікава, рекомендую, переказувати зміст, звісно, не буду, просто тихенько пораджу.

Подивився багатосерійний фільм про Курську битву, сьогорічного випуску. Якби не молоденькі хлопчики а-ля “я студент театрального вузу”, які читали солдатські монологи, було б узагалі нормально. А так просто якісна документалка, тому раджу.

Ну й ще обзавівся новим інструментом. Lenovo P780, смартом, на який я пускав слюньки із самого анонсу. І тепер він офіційно продається в нас. Поки дуже задоволений, хоча після мого Вайлдфаєра першого випуску він просто гігантський. Ну і, урешті, треба ж оновитися якось, а то за три роки смартфонобудування дуже просунулося вперед. Цей запис, до речі, зроблений із нього.

А в суботу на мене чекає KyivBSD і Рахманінов.