Кінець літа

Пере­до­сін­ній Київ тро­хи оги­дний — остан­ні­ми дня­ми йде дощ, і холо­дно.

Я пам’ятаю своє най­пер­ше шкіль­не 1 вере­сня: і те, як я не хотів про­ки­да­ти­ся, щоб кудись чогось іти, і те, як ми у кла­сі зна­йо­ми­ли­ся. Мене ще тоді зди­ву­ва­ло, що у двох това­ри­шів було одна­ко­ве прі­зви­ще, хоча роди­ча­ми вони не були.

При цьо­му я якось не пам’ятаю своє остан­нє навчаль­не 1 вере­сня. Про­сто інсти­тут та й усе. Ну, пари якісь були, мабуть. Може, навіть і не 1‑го вере­сня. Плюс-мінус.

А за два дні буде пер­ше 1 вере­сня за остан­ні кіль­ка деся­тків років, яке не від­рі­зня­ти­ме­ться від 31 сер­пня ну ніяк. За виклю­че­н­ням змі­ни пори року в кален­да­рі. Час фор­маль­но­го навча­н­ня про­йшов, тепер можна вчи­ти тіль­ки те, що тре­ба й що подо­ба­є­ться. І це кру­то.

P.S. Уре­шті, вида­лив із пошто­вих клі­єн­тів гугло­по­шту, пере­спря­му­вав­ши весь потік листів на свій сер­вер. Пере­но­си­ти листи із гми­ла в maildir допо­мо­гла чудо­ва про­грам­ка getmail.

Мітки: , , ,
2 коментарі в “Кінець літа
  1. Piktor сказав:

    Я пам’ятаю пер­ше пер­ше вере­сня в уні­вер­си­те­ті — в ауди­то­рію на пер­шу пару захо­дить викла­дач і почи­нає чита­ти лекцію з мате­ма­ти­чно­го ана­лі­зу. Спо­ча­тку я все-все розу­мів, але на пів­па­ри в моз­ку ста­ло­ся пере­пов­не­н­ня буфе­ру і я реаль­но завис.

  2. Oleksandr Natalenko сказав:

    Моя пер­ша пара в уні­ве­рі — інже­нер­на гра­фі­ка. Малю­ва­ли точки. До сих пір мало що звід­ти вку­рюю :).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.