Знову настолки
Учора моє натхнення знову повело мене на зібрання любителів настільних ігор у ПХ на Контрактовій. Цього разу було дофіга народу, і в кімнаті для дітей було душно, особливо під кінець.
Тим не менше, спочатку грали в якісь мозговиносящі хрестики-нулики дерев’яними кубиками з перестановками, а потім, більшою компанією, в таку гру, де потрібно будувати залізничні маршрути між містами Європи. Назву гри, звісно, не пам’ятаю. Спочатку правила видалися дуже муторними (та і взагалі мені важко сприймати пояснення алгоритмів жестами й мімікою без блок-схем), але потім пішло нормально.
Ще сьогодні Велика Кишеня в обличчі якогось охоронця (точніше, жіночки-охоронця) зробила велику помилку, не пустивши мене з рюкзаком, коли рамка на вході (!!!) запищала. Сказали, щоб я все залишав, а свій ненаглядний ноут носив у магазині в руках. Ще чого. Довелося скуплятися в іншому місці, хоча й там на виході в мене щось запищало. Але в цьому випадку вистачило простої перевірки чека.
Цікаво, який укурок налаштовує їм рамки?
Ticket to Ride.
В яблучко.
З налаштуванням рамок не все так просто,, вони можуть пищать на любий замкнутий контур , наприклад змотаний в “бублик ” кабель . Або ж в тебе може бути в рюкзаку недеактивована мітка, вона через 3-5 проходів через рамку “перегорить ” сама .
Ну так, у мене там купа змотаних патч-кордів.
Ну ось і відповідь ) , але охорона часто ліниться приймати рішення і тупо відфутболює покупців.