Пам’яті шести років

Зда­вав сьо­го­дні про­пуск і клю­чі в гур­то­жи­тку. Заві­ду­вач:

— Ти ж при­ходь у гості.
— Зна­є­те… — І засмі­яв­ся.
— Що, нема бажа­н­ня?
— Совєр­шен­но.

Та вони зну­ща­ю­ться.

Мітки: ,
Один коментар в “Пам’яті шести років
  1. Кочергин Сергей сказав:

    аххах) век жить буду не забу­ду обща­ги кпи))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.