***

Я тебе прочитаю —
        аякже,
Хоча ти мені пишеш
        вперше,
Твої коми устануть
        завше,
Та очам вже від того
        не легше.

Я тебе прочитаю —
        певно,
Тихо-тихо, руками,
        тонко,
Тільки б це не було
        даремно,
Бо ж ти наче їжак —
        у голках.

Я тебе прочитаю —
        мабуть,
Книгу з шафи дістану
        рвучко —
Букви-літери в піки
        стануть
Так, що буде читати…
        незручно.

Я тебе прочитаю?
        Як же!
Хоча ти мені пишеш
        вкотре —
Твої крапки устануть,
        впавши,
Зупинивши читацькі
        ноти.

23:17 13.07.2012 р. (м. Київ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.