***

І сни уже не сни,
        примари — не примари,
        а відголоски чарів
всесильної весни.
І ти мовчиш: «Прости».

Назавжди чи на вчора
        рукописи-листи —
        кому й куди нести?
У білого є чорне,
а в чорного — теж чорне.

Для кожного — свій лік,
        усьому — свою пору
        перевертати гори —
як Перемоги пік —
складати стик у стик.

Шукати там, де легше,
        вкорочуючи вік —
        невже натхненний втік?
Відзавтра — як уперше —
відчується ще дещо.

І лютий — де чорнила¹?
        І дрожка — де дешевше,
        і смуток — яко шершень,
дзижчить ридма. Любила?
«Пробач — була безкрила».

04:09 18.06.2012 р. (м. Київ)

———
¹ Б. Пастернак. «Февраль. Достать чернил и плакать!»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.