***

І сни уже не сни,
        при­ма­ри — не примари,
        а від­го­ло­ски чарів
все­силь­ної весни.
І ти мов­чиш: «Про­сти».

Назав­жди чи на вчора
        рукописи-листи —
        кому й куди нести?
У біло­го є чорне,
а в чор­но­го — теж чорне.

Для кожно­го — свій лік,
        усьо­му — свою пору
        пере­вер­та­ти гори —
як Пере­мо­ги пік —
скла­да­ти стик у стик.

Шука­ти там, де легше,
        вко­ро­чу­ю­чи вік —
        нев­же натхнен­ний втік?
Відзав­тра — як уперше —
від­чу­є­ться ще дещо.

І лютий — де чорнила¹?
        І дрож­ка — де дешевше,
        і сму­ток — яко шершень,
дзиж­чить ридма. Любила?
«Про­бач — була безкрила».

04:09 18.06.2012 р. (м. Київ)

———
¹ Б. Пастер­нак. «Фев­раль. Достать чер­нил и плакать!»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.