На твоє…

На твоє переконливе «ні»
Я лукаво і твердо: «А може» —
Скромний напис на білій стіні.
Так не робиться, ні, так негоже.

На твоє нерозважливе «ну»
Спалахну і скажу: «Вже зважайся».
Нетерплячий, як соня до сну —
Зачепив, а тепер начувайся.

На твоє нерозбірливе «ще б»
Я замовкну, щоб не сполохнути —
Ти все думаєш: «Начебто, вже
Він допік, а його і не чути».

На твоє необачливе «так»
Зчервонію від сорому вкрай —
Несподівано, хоч не мастак,
Я промовлю тихенько «нехай…»

00:35 27.04.2011 р. (м. Київ)