На твоє…

На твоє пере­кон­ли­ве «ні»
Я лука­во і твер­до: «А може» —
Скром­ний напис на білій сті­ні.
Так не роби­ться, ні, так него­же.

На твоє неро­зва­жли­ве «ну»
Спа­ла­хну і ска­жу: «Вже зва­жай­ся».
Нетер­пля­чий, як соня до сну —
Заче­пив, а тепер начу­вай­ся.

На твоє неро­збір­ли­ве «ще б»
Я замов­кну, щоб не спо­ло­хну­ти —
Ти все дума­єш: «Начеб­то, вже
Він допік, а його і не чути».

На твоє нео­ба­чли­ве «так»
Зчер­во­нію від соро­му вкрай —
Неспо­ді­ва­но, хоч не мастак,
Я про­мов­лю тихень­ко «нехай…»

00:35 27.04.2011 р. (м. Київ)

3 коментарі в “На твоє…
  1. voltron сказав:

    Чудо­во. Не знаю навіть як ска­за­ти. У тебе вза­га­лі гар­но вихо­дить, але деякі тво­ри, як цей… Беруть за душу.

  2. post-factum сказав:

    Дякую.

1 Пінги / Зворотні посилання для "На твоє…"
  1. […] Все ще пише­ться. Twitter Facebook Del.icio.us Reddit 26.04.2011 | Posted in: Запи­ски | Про­ко­мен­туй! […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.