***

У Киє­ві нуль — не замер­зне і не роз­мер­зне
На тво­є­му вікні зимо­вий напів­си­лу­ет,
На Май­да­ні пар­кан за велі­н­ням воло­да­рів пер­снів
Ховає при­су­тність у біло-зеле­ний шта­хет.

Твоя пере­мо­га дав­но у все­сві­тніх анна­лах,
Твою непо­ко­ру забрав лег­ко­ва­жний джаз.
Сьо­го­дні ти вдо­ма, а зав­тра — в космі­чних кана­лах
Дале­ко в безо­дні десь біля сузір’я Пегас.

Моє непо­ру­шне… із запа­хом чаю і кави,
Із моро­ком ночі й очи­ма ран­ко­вих сліз.
Хай зорі вла­шту­ють для тебе на небо обла­ви —
Зага­дуй бажа­н­ня у свій надве­чір­ній бриз.

…У Киє­ві плюс. Ранок сві­тан­ком стрі­ча­єш
І вити­ра­єш з вікна ледь живий силу­ет,
Сон­но зава­рю­єш чай і не помі­ча­єш
Зни­клий із рам­ки уже неві­до­мий порт­рет.

13:03 3.02.2011 р. (м. Київ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.