Мислити!

Здається, я втратив здатність ідейно мислити —
Числа без помислів,
      букви рядком
            написані.
А ще:
      теореми
            і постулати,
Читають нотації
      дегенератам.
І ще:
      рутина,
            безпутня дитина
                  (огидна ж картина),
І, звісно,
      гонки наввипередки,
            навприсядки
                  і по-всякому так.
Щоденно годинник на сьому двадцять.
П’ятнадцять,
      шістнадцять,
            сімнадцять…
Так би встати,
      як вживу,
            за хвилину,
І вимкнути цифри,
      секунди й години,
Забігались вже
      безупинно,
            невпинно,
                  настирливо-плинно,
А світло десь світить,
      наяву, по життю.
            Я ж сплю
                  допоки-допоки…
Та прийде ще день благовісний,
Омитий бажанням
      пізнати,
            осмислити.
Роззуються очі,
      блиснуть
            завзято:
«Рано списали нас самозакоханці
      пихаті».
Вдарять
      громом,
            буре- і дереволомом,
                  накатом-покотом,
І зрозуміють,
      що нюх і на істину,
            і на критичне мислення
                  ще є.
01:36 18.12.2009 р. (м. Київ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.