Лист в нікуди

Напишу на замовлення осені
Чергового листа в нікуди
Про прогулянки під дощем босими,
Про зжовтілі від листя мости,
Про плаксивість небесного марева,
Про високу таку далечінь,
І про тебе, веселого янгола,
І про очі твої… голубі.
Над обійстями плаче природа,
Тихо й сумно над містом віків,
Шепотіння в провулках ізроду
Не лякало його віщих снів.
Тільки нами воно облюбовано,
Тільки ми ним обплетені геть,
Передмістями ніч зачаровано,
Ну а ними ми сповнені вщерть.
(Тільки дощ, тільки ми. І навіки віків
Мало б бути лиш так, не інакше.
Я б від суму давно самотою згорів,
Коб не було тебе поруч завше.)
Скільки б світ нам не гримав грозами,
Скільки б нам не ламали мости,
Напишу на замовлення осені
Чергового листа в нікуди…

13:24 10.09.2009 р. (м. Київ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.