Літо. Наближення друге

Дивна дівчина печаль прийшла до мене в гості,
Полонила дім і Сонце безвісті вуаль.
Дивна дівчина печаль — нема на неї злості,
Тільки сум і трохи смутку та нестерпний жаль.
Дивна дівчина печаль з очима із блакиті,
Синє море й чорні гори втоплені у них.
Дивна дівчина печаль — звістка червня миті,
Захопила й закрутила, що аж вітер стих.
Дивна дівчина печаль… Геть же із дороги
Або радістю воскресни, фенікс моїх мрій!
Дивна дівчина печаль, суть перестороги,
Проклянись на віки вічні, на шляху не стій.

22:42 27.06.2009 р. (м. Київ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.