Наручний

Живуть за ритма­ми, без­упин­но,
Закіль­цьо­ва­ні ліві зап’ястя,
На них трі­по­че годин­ник —
Лічиль­ник секун­дно­го щастя.
Від стріл­ки до стріл­ки, хви­ли­на­ми,
Спі­шать, і біжать, не всти­га­ють.
Обме­же­ні біли­ми сті­на­ми,
«Все швид­ше і швид­ше» — бла­га­ють.
Сво­бо­да для них — у точно­сті,
Шука­ють таких — пун­кту­аль­них.
Ста­ють годи­ни… про­ро­чи­ми,
Ката­ми бажань бру­таль­них.
Звіль­ни­ли­ся би від того,
Не можуть, бо ритмом ізжер­ті.
Раби інду­стрі­аль­но­го лого­ва —
Зару­чни­ки лічиль­ної жер­сті.

01:29 14.06.2009 р. (м. Київ)

Один коментар в “Наручний
1 Пінги / Зворотні посилання для "Наручний"
  1. […] Оле­ксандр Ната­лен­ко, 2009 […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*