Між зорями

Між зорями зорі,
Їх, може, не видно,
Їх навіть не бачать,
Але ж вони є.
Вони ж то існують,
І зовсім не значить,
Що хтось їх забрав
І сказав: «То моє».

За хмарами хмари,
Вони, як і інші,
Під тим же і небом,
І дивні ж такі.
Але вони різні —
І в тому потреба
Отак виділятись:
«Дивись, не прості».

У натовпі люду
Так само існують
Для когось єдині
Навіки серця.
Але ж як не знають,
Чи, гірше, не чують,
То так і здається,
Що світ без лиця.

Та варто шукати,
Бо помежи люду,
Бо серед народу
Десь Сонечко є.
Лиш трохи терпіння
Дивитися всюди,
Дивитися в вічі
Й питати: «Моє?»

00:59 29.04.2009 р. (м. Київ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.