Малюнок

Захід за заходом, днями, ночами,
Бачу в тумані очі твої.
Чи то ввижається, чи то збуваються
Мрії минулі, жадані й сумні.
Стій, зупинися хоча б на хвилиночку,
Дай намалюю тебе, як ти є.
Клаптик паперу, графіт і фантазія –
Більше не треба, це щастя просте.
Обриси губ, акуратне волосся,
Вії довгенькі і очі палкі.
Ох, твої очі, начебто з ночі,
Наче пронизують – ні, не німі.
Я намалюю їх, хоч і графітово,
Хоч і без кольору, але вони
З-під олівця вийдуть синіми-синіми,
Так, наче небо під Сонцем весни.
Можеш зникати, малюнок закінчено,
Ти на листочку і в серці завжди.
Але ж повернешся, знаю, повернешся,
Я шепотітиму «мила, прийди…»

22:35 19.12.2008 р. (м. Київ)

1 Comment on “Малюнок

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.