Сни

Ти з’явилась до мене у сни,
Ти ставала новою весною,
Засліпляючи сили красою
Пережитки старої зими.
Ти з’явилась до мене у сни
Тихим шелестом степу буяння,
Принесла із собою кохання
Та сказала «дивись, не проспи».
Я й подумав, що зовсім не спав,
Бо твій образ був надто реальним,
Бо та мить перейшла в вирішальну –
Так тебе я тоді відчував.
Я прокинувся десь восени
Сірим ранком з витанням страждання,
А почув лиш далеке ридання:
«Я ж просила, дивись, не проспи…»

21:19 9.10.2008 р. (м. Київ)