Зимовий мотив

Зустрів би зиму… якби міг зустрі­ти,
Кидав би сніж­ки, якби міг кида­ти,
Чекав би весну, якби міг чека­ти,
Хотів би літа, якби міг хоті­ти…
Напив­ся Сон­цем, сві­тлом би зігрів­ся,
Побіг би вітром, ген та поза хма­ри
Та став би сві­тлом, був собі й сві­тив­ся,
Давав тепло, а, іно­ді, і жару.
Про­ки­нув­ся б, заснув­ши серед неба,
Зібрав зір­ки у Все­сві­та тор­би­ну,
Роз­си­пав їх (а, може, так і тре­ба?),
Й побіг собі у Міся­чну доли­ну…
Зустрів тебе на роз­до­ріж­жі долі,
Спі­ймав бігом, як випад­ко­ву вда­чу,
Щаслив­чик, тут, на кам'яному полі,
Від щастя і від радо­сті я пла­чу.
Зустрів я зиму, адже зміг зустрі­ти,
Кидав­ся сні­гом, бо зумів кида­ти,
Чекаю весну, є кого чека­ти,
І хочу літа… є нащо хоті­ти.

30.12.2007 р.
14:47 31.12.2007 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.