Свобода в доступності
Саме так. Стукнуло мені в голову зробити свій блог, але не того типу, що лише там вірші чи проза, а реальні, поточні думки аби викласти. А свобода особистості досягається лише в доступності інформації, і не лише односторонньої, а в обидва боки: читач – автор.
Думаю, почну.
Ну перше, що б хотілося відмітити сьогодні – це наше свято. День Перемоги, з чим я вас всіх і вітаю. Я був прапороносцем на місцевому параді, що особливо приємно, от тільки руки боліли трішкі від прапора :). Вислухали і виступ селищного голови, і якогось ветерана, який обклав воїнів УПА негарними словами, а капіталізм обізвав обманкою. Ну його, маразматік, в принципі, не хочу я вступати в такі дискусії з самим собою, бо маю тверді в цьому переконання. Як можете бачити, кардинально протилежні. А. Ще залпи сподобалися. Трикратні, біля пам’ятника і на цвинтарі. Ну і півчі нічо так співали, хоча не люблю я такі молебні. Атеїст я.
Після того, звичайно, пішов пити пиво, як же без цього ;). Потім, нарешті, зібрав ліпших друзів своїх разом – посиділи, побалакали.
Йшов дощ. Похолодало, хоча зранку було нормально. Трохи намок, доки дійшов додому.
Вдома зайнявся уроками (хай би їх чорт побрав, це ж треба в книзі з історії обізвати The Beatles і Rolling Stones попсою!). Написав твір. Про своє селище. Читав історію.
Врешті, добрався до компа, поліз адмінити сайти і форум Лафокса. Знову ці ламаки задрали, прийшлося виправляти повідомлення одного умніка, бо читати було неможливо. Банана не дав. Попередив тільки усно.
Поки все. Іду вечеряти.
Думка про блог дуже хороша. Сьогодні випадково натрапив на твій блог. Нещодавно мене осягнула така ж сама думка і ось адреса http://olexander.blogspot.com/ .
Згадав себе рік назад , як нічого вже не хотілося вчити, і було очікування
якихось змін.
Блог виник спонтанно. Просто захотілося спробувати, але сподобалося.
Ну я змін вже не просто чекаю, а знаю, що вони будуть. А от коли і які – хехе :), не знаю.