Підсумки 2012-го року

Традиційно в останні дні поточного року я публікую його підсумки, які, в основному, включають ті події, які зачепили безпосередньо мене.

І оскільки я вчора був на концерті класичної музики (привіт Кофману), можна вважати, що рік для мене вже скінчився, планів на нього більше немає, а тому пора відкривати карти.

Січень. Їздив додому, бачився з давніми товаришами. Попри вихідні, доводилося працювати, бо за святкові дні, зазвичай, накидають якийсь відсоток до зарплати. Запоєм дивився фантастику (Стар Трек) і документальні фільми про СРСР (власне, як і завжди — я їх часто дивлюся, стараюся не пропускати нічого з того, що виходить). Опрацьовував нічні знімки (то був перший досвід нічної фотографії зі штатива), подивився лулзове кіно «Высоцкий. Спасибо, что живой» (тут я маю нагадати, що воно мені не сподобалося). Почав знайомитися з теорією операційних систем, виявилося, що це дуже цікаво. Досить вдало закрив чергову сесію. Грався з IPv6 і програмуванням паралельних обчислень. Закрив для себе фейсбук, щоб більше його ніколи не відкривати.

Лютий. Був на доповіді про хмарні обчислення. Почав слухати всілякі опери на ніч (до речі, до сих пір лежить не слухана «Мастер и Маргарита»; коли ж до неї вуха дійдуть?). Дочитав «Идиот» Достоєвського. Не хочу про нього й згадувати. Фотографував передвесняний Київ, до сих пір пам’ятаю, який же чудовий був той день.

Березень. Перелопатив свою музичну колекцію, з тих пір притримуюся правила оновлювати її після прослуховування, вишукуючи щось нове. Так я натрапив на багато цікавих груп. Фотографував багато весняних дівчат. Купив собі термокружку, якою залюбки користуюся до сих пір — дуже практична річ. Зробив неймовірну для себе вечірню фотографію Червоного корпусу. Досі тішуся з неї. Почав тегувати записи у блозі, але до частини старих постів руки поки так і не дійшли.

Квітень. Позбувся аськи. Одним месенджером стало менше, натомість майже ввесь люд переповз на скайп (ех, позбутися б і його). Прочитав «Камеру обскуру» Набокова (позитив++), почав читати «Анну Каренину». Був на відкритті Французької весни — шалені дзвонарі виявилися досить оригінальними. Працював. Ходив у театр. Знову фотографував багато весняних дівчат. Про виступи на інститутській конференції згадувати не дуже цікаво, але раз уже згадав, хай буде.

Травень. Несподівано для себе на початку місяця відкрив купальний сезон — найраніше за все життя. Ходив на санжарський футбол. Додивився, нарешті, весь відзнятий Стар Трек (окрім мультфільмів) — грандіозна епопея, як на мене. Ходив на концерт у філармонії (собі не зраджую — ходжу до сих пір іноді). Stargate також додивився весь. Закрив сесію (вона в нас завершилася достроково через футбольне літо). Був на дурнуватому відкритті Київського фестивалю вогню (нагадую — без вогню), фотографував. Відкрив для себе Солом’янську броварню. Фотографував щорічний велодень (на жаль, цього року сам не їздив 🙁).

Червень. На початку місяця з острахом чекав на футбольне свято. Знову ходив на концерти у філармонію. Був також на відреставрованому Андріївському узвозі (побачимо, як він переживе цю зиму, але стало там досить непогано). Влаштував для однокурсниці фотосесію, фотки вийшли дуже-дуже класними. А головною подією місяця стала моя перша поїздка за кордон — у Мінськ. За її мотивами потім я опублікував серію записів, у яких спробував описати те, що мене там здивувало. Дуже приємна поїздка була, незважаючи на підступну погоду. Дочитав «Анну Каренину». Почав займатися тестуванням планувальників процесів для ОС, далі це переросло в повноцінний осінній виступ на конференції (але про це потім).

Липень. Грався зі своїми серверами. Літні пертурбації з ними викликали кілька міграцій туди-сюди, в результати яких я знову повернувся на Хецнер, тільки на інший тарифний план. Багато працював із дому. Дочитав книжку С. Платонова «После коммунизма» — вона залишила після себе незабутнє враження та стимул до роздумів на довгі роки. Фотографував і автоматизовував обробку фотографій. Забабахав, врешті, свою власну галерею, про яку думав ще на початку року. Дуже нею задоволений. Багато-багато катався на велосипеді, намотуючи за раз по 20–30 км.

Серпень. Різко й рішуче вшився в Київ. Ходив на концерти у філармонії. Завершив публікувати мінські записки. Дочитав «Бесы» Достоєвського, додивився «Зоряний крейсер Галактика» (ще один мегакласний фантастичний серіал). У стислий термін спродав три старі ноутбуки й мобілку, а також купив собі новий ноутбук. Уперше побував у Львові — надзвичайно колоритне місто (ще й на День Незалежності!). Почав читати «Братья Карамазовы». Уперше був на великому футболі в НСК «Олімпійський».

Вересень. Почався останній семестр активного навчання й передостанній взагалі. Почав дивитися «Вавилон 5» (до сих пір не закінчив). Був на виставці квітів на Співочому полі, фотографував. Успішно виступив на конференції OSDN із доповіддю про pf-kernel і його тестування (результати виступу відчуваю на собі до сих пір — у позитивному смислі).

Жовтень. Дивився багато документальних серіалів. Подивився концерт Тар’ї в Аргентині — чудова штука. Зробив дуже вдалий фотосет знайомої. Знову ходив у театр — тепер у мене є позитивний досвід перегляду спектаклю студії «Чорний квадрат». Усе собі кажу, що треба сходити на них ще раз. Ходив на концерти у філармонію. Був на відкритті нової станції метро «Іподром», звісно, фотографував. Ходив на вибори, голосував самі знаєте за кого.

Листопад. Розібрався із серверними переїздами. Дочитав «Братья Карамазовы», після яких я собі сказав, що читати Достоєвського в найближчі роки більше не буду. Ходив на фільм про Мотиля. Дочитав збірну книжку «Л. И. Брежнев. Мате­ри­алы к био­гра­фии». Двічі ходив у кіно, обидва рази враження залишилося більше негативним, аніж позитивним. Із задоволенням подивився годинне інтерв’ю Лукашенка. На жаль, річної його прес-конференції не відбулося. Відсторонився від перекладацької роботи, тепер, сподіваюся, назавжди. Навіть opensource-проекти передаю іншим людям (mc вже передав). Заглибився в навчання, бо наприкінці все якось навалилося разом і одночасно. Причастився до сиру з пліснявою, розпробував, тепер точно знаю, що це дуже смачно.

Грудень. Дочитав книгу «Операционные системы» 70-х років. Досі актуальна річ. Прочитав книгу Дзвінки Матіяш «Історії про троянди, дощ і сіль». Уперше побував на дегустації ігристих вин, пофоткав. Прочи­тав книгу Роя Мєдвє­дєва «Н. С. Хру­щёв. Поли­ти­че­ская био­гра­фия». Почав читати Інгеборг Фляйшхауер «Пакт. Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии. 1938-1939». Уперше побував на LOR Outsession у Києві, познайомився з приємними людьми. Ходив на концерт у філармонію.

Загалом. Рік видався дуже насиченим у плані всіляких подій і відкриттів, а також поїздок і знайомств. Можу точно сказати, що для себе я його прожив не просто так і не аби як. Помітив, що знову став із задоволенням багато читати. Схуд, відмовившись від солодкого та здоби — їм тільки найчорніший шоколад, який у нас випускається, — а ще від картоплі. Щоранку випиваю майже півлітра молока. Планую цю практику продовжити, тільки треба чимось її доповнити, бо темпи мене вдовольняють не дуже. За рік написав шість віршів (1, 2, 3, 4, 5, 6). Мало, мабуть, але вже що є.

Що далі? У новому році ваш покірний слуга дуже хоче знайти нову роботу, але про це потім. Далі буде переддипломна колотнеча, дипломний захист, переїзд на квартиру. Так, 2013-й буде десь настільки ж визначним у моєму житті, як і 2007-й. А ще це буде третій рік змії в моєму житті — я якраз народився в такий рік. Дуже хочеться з’їздити ще кудись — того року я собі загадував поїхати в Мінськ — і поїхав, а цього року нехай буде Пітер. І бажано на білі ночі. Дуже хочу їх побачити. Про подальші корективи у планах буду, звісно, писати, але загальні директиви отакі.

З Новим роком.