Історії про троянди, дощ і сіль

Прочитав цю чудову книжку Дзвінки Матіяш. Перед прочитанням мав упереджене ставлення, бо судив по її «Реквієму…», який мені також дуже сподобався. Власне, ставлення і не змінилося, категорично рекомендую. Читається легко, за кілька вечорів максимум. Може, навіть, і під настрій.

Якщо мене спитають, яка історія сподобалася найбільше, я відповім, що «Диктатор».

Дзвінка, мабуть, одна з небагатьох сучасниць, яких справді варто читати.