На ночь глядя

Назрі­ва­ють пере­мі­ни. Носом чую, ско­ро. І дар­ма я вно­чі сплю — у цей час якраз най­кра­ще дума­є­ться. Най­біль­ше хоче­ться від­сі­кти хвіст ста­рих зв’язків, зали­шив­ши тіль­ки справ­ді потрі­бні. Але це потім, у пла­нах. І ближ­че до кін­ця року я зна­ти­му про них більш деталь­но.

А зов­сім ско­ро — поїзд додо­му. Вихі­дні підуть на те, щоб забра­ти звід­ти теплі речі, яких немає тут.

P.S. «Точка нево­зв­ра­та», пев­но, прой­де­на, і дру­ге А. підо­зрі­ло вида­є­ться закін­че­н­ням п’ятирічної місії. Ну й ОК.

Мітки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.