Підслухана розмова

Почув на тери­то­рії нашо­го сту­дмі­сте­чка. Роз­мо­ва по теле­фо­ну, гово­рить моло­дий хло­пчи­на, пев­но, зі сво­єю дів­чи­ною.

— Ну ти ж зна­єш, там єсть окон­ча­ніє: «т», «с» і «я». І іно­гда після «т» сто­їть мяг­кий знак. Ну, мала­дєц, ти пра­ви­ло зна­єш, а я не знаю, того пишу всі­гда без мяг­ко­го зна­ка. А ще таке сло­во: «во вло­же­ніє» чи «во вло­же­ніі». Ну як напи­са­но «файл нахо­діц­ца во вло­же­ні…» «і»? Точно «і»? От я хотів знать, як пра­виль­но писать, шоб не дума­ли, шо я дибіл.

Я йшов попе­ре­ду, тому щастя, що він не бачив того, як я смі­ю­ся.

Мітки: , , ,
2 коментарі в “Підслухана розмова
  1. Владислав Григоренко сказав:

    Шко­лу тре­ба було не про­гу­лю­ва­ти хло­пцю

  2. Владислав Григоренко сказав:

    Шко­лу тре­ба було не про­гу­лю­ва­ти хло­пцю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.