Мінськ. Про музику

Про­дов­же­ння моїх запи­сок про Мінськ. Попе­ре­дні части­ни: про­лог, про кор­дон, про транс­порт, про готель, про вули­ці, про народ, про мову, про дів­чат, про метро, про гро­ші, про зв’язок, про їжу.

Перед від­прав­ле­н­ням у Мінськ я собі наду­мав неве­ли­чку куль­тур­ну про­гра­му, яка мала б скла­да­ти­ся з похо­ду в театр і у філар­мо­нію. Вре­шті, вийшло так, що в театр я не пішов (чомусь про­сто не схо­ті­ло­ся), нато­мість дві­чі за чоти­ри дні був у філар­мо­нії.

Пер­ший похід — на вечір фран­цузь­кої камер­ної музи­ки, який від­бу­вав­ся в Мало­му залі ім. Шир­ми.

Музи­ка була камер­на по саме німа­гу — двоє на сце­ні, якщо не раху­ва­ти хло­пчи­ка, який пере­гор­тав піа­ніс­тці ноти. Що скри­паль, що піа­ніс­тка гра­ли добре, але я чесно до остан­ньо­го думав, що буде орке­стрик на кшталт кофма­нів­сько­го в нашій філар­мо­нії — хоча б чоло­вік на десять. У залі було досить таки неба­га­то людей (що ціка­во, зна­чна части­на — моло­ді китай­ці, мабуть, сту­ден­ти), а серед інших при­су­тніх слов’янської зов­ні­шно­сті були дру­зі-зна­йо­мі-вчи­те­лі-роди­чі тих, хто висту­пав на сце­ні. Ці «роди­чі», до речі, час від часу вели себе не дуже куль­тур­но, роз­мов­ля­ю­чи по теле­фо­ну та кла­ца­ю­чи фото­при­ля­д­дям під час висту­пу.

До речі, про кон­цер­тні про­грам­ки. У нашій філар­мо­нії їх вида­ють, як відо­мо, без­ко­штов­но. Тут же взя­ли з мене три тися­чі. На мій від­вер­тий подив а‑ля «а у нас в Кие­ве беспла­тно разда­ют» тітонь­ки також зди­ву­ва­ли­ся, ска­за­ли, що ми молод­ці, а також що до деяких кон­цер­тів про­грам­ки вида­ю­ться без­ко­штов­но, якщо їх дру­ку­ють ті, хто висту­пає. А сила­ми філар­мо­нії надру­ко­ва­ні про­грам­ки пла­тні. Страннн­на.

Дру­гий мій похід у філар­мо­нію був на насту­пний день — за щасли­вим збі­гом обста­вин я потра­пив у Мінськ на закри­т­тя сим­фо­ні­чно­го сезо­ну. Кон­церт давав Дер­жав­ний сим­фо­ні­чний ака­де­мі­чний оркестр Респу­блі­ки Біло­русь, дири­гент — Оле­ксандр Ані­сі­мов.

Кви­то­чок на цей кон­церт, до речі, вигля­дав наба­га­то солі­дні­ше за кви­то­чок на камер­ний (хоча, може, це через те, що я їх брав у різних місцях), і, зві­сно, наба­га­то кра­ще, ніж кви­то­чки в Націо­наль­ну філар­мо­нію Укра­ї­ни.

Звер­ніть ува­гу, до речі, на ціни. На кон­церт камер­ної музи­ки — 25 тисяч, на закри­т­тя сезо­ну в пар­тер (чудо­вий дев’ятий ряд, а місце тро­хи злі­ва від цен­тру, як я і люблю) — 60 тисяч. У нас таке удві­чі-утри­чі дорож­че. А тут ще і прем’єра.

Кон­цер­тна зала філар­мо­нії вигля­дає при­бли­зно так:

Від­ра­зу видно, що вона кра­ще про­ду­ма­на, ніж Колон­ний зал ім. Лисен­ка, тому що сиді­н­ня сто­ять амфі­те­а­тром (на бал­ко­ні також), а ще вони м’якші. Ну і вигля­дає якось гар­ні­ше. І ложі-бену­ар є (якщо я їх пра­виль­но іден­ти­фі­ку­вав і їх так можна назва­ти у філар­мо­нії).

Аку­сти­ка цьо­го залу така, що, як мені зда­ло­ся, звук вихо­дить більш гли­бо­кий, ніж у нас, але не такий чистий. А в нас нав­па­ки — більш чистий, але не такий гли­бо­кий. Хоча, може, це мені тіль­ки зда­ло­ся. У будь-яко­му випад­ку, щоб оці­ни­ти аку­сти­ку, одно­го похо­ду недо­ста­тньо.

А за сце­ною роз­та­шу­вав­ся чеський орган, який я, прав­да, не чув.

Пер­шим про­зву­чав прем’єрний твір Андрія Мді­ва­ні «Сим­фо­ні­єт­та». Сам ком­по­зи­тор був на кон­цер­ті, а після вико­на­н­ня вийшов на сце­ну лови­ти наші опле­ски (хоча я від­ра­зу не зро­зу­мів, що ж то за мужик). Під час пере­р­ви мені вда­ло­ся його зло­ви­ти в холі з яко­юсь зна­йо­мою йому дів­чи­ною:

Він давав інтерв’ю та спіл­ку­вав­ся з різни­ми, зві­сно, мені незна­йо­ми­ми, людьми.

Кон­церт завер­шив­ся гран­діо­зним тво­ром для удар­них, части­ну яко­го потім вико­ну­ва­ли на біс. А нао­ста­нок Ані­сі­мов ска­зав кіль­ка слів про те, що чекає далі на люби­те­лів послу­ха­ти живу сим­фо­ні­чну музи­ку.

Я зали­шив­ся ціл­ком задо­во­ле­ним. Мін­ська філар­мо­нія спра­ви­ла на мене гар­не вра­же­н­ня, і тепер тре­ба буде від­ві­да­ти філар­мо­нії інших міст, у які я зби­ра­ю­ся їха­ти.

Мітки: , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.