Зустрічі продовжуються

Дикий гуркіт в двері.

– Ось він!

То був дикий крик мого старости і ошарашена першокурсниця подивилася на мене перед тим, як Влад закрив двері.

Десь я її бачив. Дивні здогадки прокрутилися в голові за якусь наносекунду. «Марина Іщенко, 444 кімната».

– Влад, хто то?
– Зажди, я взнаю…

Сиджу. Забігає Марина:

– Звідки ти мене знаєш???
– Кременчук, «Ерудит», вожатий Вова, Кабаченко в очках, Слава «Святополк».
– Точно!!!

Отак. Земля кругла, тісна і радує приємними сюрпризами.