Перший день весни

Весна цьо­го року поча­ла­ся 17 бере­зня. День вза­га­лі видав­ся чудо­вим, якщо не вва­жа­ти пере­вер­ну­тої в холо­диль­ни­ку кон­сер­ви, яка зали­ла жиром все, що там сто­я­ло.

На Пей­за­жній алеї був мітинг на під­трим­ку там­те­шніх котів, але офі­цій­на части­на з висад­кою дерев за уча­сті Попо­ва чомусь поча­ла­ся рані­ше запла­но­ва­но­го, тому деле­га­цію з КМДА я не застав. Зате застав гро­мад­ський мітинг, до яко­го при­ту­су­вав­ся «Фронт змін» Яце­ню­ка, що вигля­да­ло з їхньо­го боку якщо не лице­мір­ством, то по-ідіот­ськи точно. Вла­сне, їх там спра­ве­дли­во гно­би­ли. Ну і не тіль­ки їх, а всю вла­ду, в тому числі й Оле­ксан­дра Павло­ви­ча, який, видать, швид­ко звід­ти змив­ся.

Кия­ни мир­ні й весе­лі, але нала­што­ва­ні рішу­че. Я хоч і не брав уча­сті у вла­сне мітин­гу, а фото­гра­фу­вав (фото­звіт пізні­ше тро­хи буде), та під­три­мую їх усі­ма рука­ми й нога­ми. Коти там — мої улю­бле­ні.

Замість улю­бле­ної чашки, яка зне­на­цька отри­ма­ла трі­щи­ну, купив офі­ген­ну тури­сти­чну тер­мо­круж­ку. Чай­ний баланс сил на пла­не­ті зно­ву від­нов­ле­но.