Все та ж жара

Неможливо вийти надвір. Пече так, як здається не пекло ніколи, ну хіба що в Карпатах того року, як я їздив на розкопки.

Триндець.

Знову доводиться сидіти цілий день у хаті. Просто неможливо. А ще я ходжу в школу і сиджу в класах у самий розпал аццького пекла.

Власне, знову підбиває написати щось невелике, але фундаментальне, хоча та ідея, яку я зараз потихеньку маю, нікуди не годяща.

Та і музи нема.