Ще раз про сумне
Був сьогодні на могилі Олександра Олексійовича. Гарний йому пам’ятник поставили. З бюстом і крилом. І напис про польоти. А літати він вмів. Романтик і мрійник у найкращому значенні цього слова. І з фотографії дивиться так привітно, як наче вчора тільки провів на 2‑му курсі першу пару.
А в метро було шумно і весело. Синя гілка здуріла, я ніколи такого хаосу не бачив. Виявилося, заклинила колісна пара в одного потягу, то він гілку тримав у напрузі три години.
Залишити відповідь