Шляхи

Київ­ський метро­по­лі­тен. Щасли­вий я їде Сире­цько-Печер­ською ліні­єю від "Хар­ків­ської" до "Золо­тих воріт" на пере­сад­ку на чер­во­ну лінію після при­єм­них обійм коха­ної.

18:25. Ст. м. "Золо­ті воро­та". Люди. Всю­ди люди. Натовп дохо­дить до сере­ди­ни стан­ції, вила­зить на пла­тфор­му, не дає вийти з ваго­ну. Час пік.

Виби­ра­ти­ся дове­де­ться щонай­мен­ше хви­лин десять, може і біль­ше, плюс до того явна штов­ха­ни­на, дикі кри­ки чер­го­во­го по стан­ції "віді­йдіть від краю пла­тфор­ми!"

Сідаю на поїзд у зво­ро­тньо­му напрям­ку. Доїхав до "Пала­цу спор­ту", пере­йшов спо­кій­но на "Пло­щу Льва Тол­сто­го". Їду до "Май­да­ну неза­ле­жно­сті". Там, в прин­ци­пі, ситу­а­ція схо­жа. Хоч всі чоти­ри еска­ла­то­ри пра­цю­ють на під­йом до "Хре­ща­ти­ка", але людей від того мен­ше не стає. Йду обхі­дним туне­лем назу­стріч люд­сько­му пото­ку. Без штов­ха­ни­ни і про­блем доби­ра­ю­ся до сво­єї чер­во­ної лінії, сідаю в поїзд і їду до "Шуляв­ки". Часу витра­че­но не наба­га­то біль­ше, але без в'їдливого "куди преш".

Ст. м. "Шуляв­ка". Під­зем­ний пере­хід після дощу. Чи то заби­ли­ся водо­сто­ки, чи що там з ним тра­пи­ло­ся, але біля пере­хо­ду натовп людей, який ніку­ди діва­ти­ся не спі­шить. Обхо­жу пере­хід злі­ва — там по колі­на води. Пла­ва­ють ящи­ки. Доро­га закри­та для пере­хо­ду.

Дове­ло­ся йти далі, метрів 300 в сто­ро­ну "Полі­те­хні­чно­го інсти­ту­та", щоб пере­йти там і дібра­ти­ся, вре­шті-решт, до гур­то­жи­тка.

Бла­га циві­лі­за­ції, ска­же­те? Та ні, про­сто срач.

Мітки: ,
Один коментар в “Шляхи
  1. Alex сказав:

    Та не можна ж так. Це ж жит­тя таке. А ти думав, в каз­ку потра­пив?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.