Сни

Мені зно­ву поча­ли сни­ти­ся сни. Вже кіль­ка днів під­ряд, яскра­ві, кольо­ро­ві, наси­че­ні, вра­жа­ю­чі… але тупі. В одно­му — пан Кар­на­ух, який варить само­гон на парі, в іншо­му я спі­зню­ю­ся на поїзд з дому в Київ. Все зав'язано на уні­вер­си­тет.

Нічо­го раді­сно­го, насправ­ді, нема. Тим­ча­со­вий від­по­чи­нок на вихі­дних і при­єм­ні ком­па­нії — то ско­ро­те­ку­че, а зараз… Навіть Іри­на… і та…

Ех. Все задра­ло. Тре­ба піти в аут на кіль­ка тижнів, виру­би­ти теле­фо­ни, аськи-шма­ськи… Нема мене. Мене нема.

Я не тут.

Мітки: ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.