Про… Linux

Як це не див­но зву­чить, на роз­ду­ми наштов­хну­ло пере­в­ста­нов­ле­н­ня він­ди на ком­пі мого дру­га. Ста­вив 7‑ку.

Набли­же­н­ня пер­ше. Ламер­ське.

Сто­ро­на А: Лінукс непо­трі­бен. Ви чо, де тут «Пуск»? Куди діли­ся мої ікон­ки і диски Це і Де? Я чув, що на всі ліну­ксо­і­ди кажуть про те, що систе­ма про­ста і поту­жна. Яка ж вона про­ста і поту­жна, як тут ніяк роби­ти най­про­сті­ші спра­ви? Чому не від­кри­ва­є­ться нор­маль­но doc? Куди поді­ли­ся коде­ки?

Сто­ро­на Б: І дій­сно. Але чи вар­то гна­ти­ся за таки­ми прим­ха­ми? Чому Лінукс має бути кра­ще апрі­о­рі? Насправ­ді, тре­ба сприйня­ти те, що він не кра­ще чи гір­ше. Він інший. І якщо чувак не може ада­пту­ва­ти­ся нор­маль­но до 7‑ки після XP, то що гово­ри­ти про ту ж саму Убун­ту. Ліну­ксу не потрі­бні ламе­ри. Ніякої іншої пози­ції бути не може. Для них своя ніша, свій ринок. І замість роз­пи­лю­ва­н­ня ува­ги, часу та засо­бів роз­ро­бни­ків на них, вар­то ту ж саму ува­гу, час та засо­би при­ді­ли­ти для вирі­ше­н­ня нагаль­них кори­сту­ва­цьких потреб.

Набли­же­н­ня дру­ге. Юзер­ське.

Сто­ро­на А: Хі-хі, гар­нень­ке. Біс із ними, з кно­пка­ми, усе логі­чно на сво­їх місцях. Незви­чно тіль­ки якось. Е, а де вай­фай? Гм, тре­ба піти на форум, кажуть… Якісь ком­пі­ля­ції… Ну-ну, поди­ви­мось, що тут… О, пра­цює, тре­ба ж. Але блін, наві­що стіль­ки моро­ки?

Сто­ро­на Б: А насправ­ді, ніякої моро­ки немає. Ті тан­ці із дро­ва­ми в Ліну­ксі — кві­то­чки у порів­нян­ні із тими тан­ця­ми, якщо дро­ва у він­ді не ста­ють. До речі, наба­га­то про­сті­ше. Голов­на ідея тут у тому, що кори­сту­вач пови­нен мати зда­тність мисли­ти, пови­нен не боя­ти­ся сво­єї обчи­слю­валь­ної машин­ки та того, що на ній пра­цює. І як тіль­ки такий поріг пере­сту­пле­ний, як тіль­ки витра­че­но кіль­ка хвилин/годин на вирі­ше­н­ня яко­їсь про­бле­ми ОСМИСЛЕНО, то при­хо­дить розу­мі­н­ня гар­мо­нії, чисто­ти і поряд­ку. Зара­ди таких кори­сту­ва­чів роз­ро­бни­ки і повин­ні пра­цю­ва­ти 70% часу.

Набли­же­н­ня тре­тє. Адмін­ське. Остан­нє.

Сто­ро­на А і Б (хором): Кру­то, я можу роби­ти те, що хочу, нала­што­ву­ва­ти усе так, як хочу. Це моя маши­на, моя систе­ма, а тому я її вла­сник, а не якісь редмон­дів­ські дядь­ки́. А? О, тут фічі немає. Тре­ба напи­са­ти чува­ку, хай поду­має. А тут глюк. Де там мій мей­лер? Багре­порт тре­ба від­пра­ви­ти.

Сумар­но (не алге­бра­ї­чно, а філо­соф­ськи).

Я не стрьо­ма­ю­ся витра­ча­ти кіль­ка хви­лин на від­прав­ле­н­ня багре­пор­тів. Зав­дя­ки ним уже успі­шно виправ­ле­но декіль­ка багів і у ядрі, і у при­кла­дно­му софті. Я не жал­кую витра­че­но­го часу на лока­лі­за­цію укра­їн­ською мовою деяких про­ду­ктів, бо розу­мію, що і мені, і тим, хто їх буде вико­ри­сто­ву­ва­ти окрім мене, буде при­єм­но чита­ти пові­дом­ле­н­ня від про­гра­ми рідною мовою. Я не жал­кую витра­ти­ти кіль­ка годин для того, аби зро­зу­мі­ти, як пра­цює той чи інший ком­по­нент систе­ми, адже тут є своя логі­ка робо­ти, яка може лег­ко екс­тра­по­лю­ва­ти­ся на логі­ку речей реаль­но­го сві­ту. І вза­га­лі, у таких речах не вар­то жал­ку­ва­ти часу і зусиль — це досвід, це зада­ток на май­бу­тню про­фе­сій­ну робо­ту.

Але. Я не про­па­гую Лінукс серед людей із пер­шо­го набли­же­н­ня прин­ци­пі­аль­но, бо це пуста тра­та часу. Я можу під­ка­за­ти людям із дру­гої гру­пи дещо те, чого вони самі не можуть зна­йти. І я із задо­во­ле­н­ням можу пого­во­ри­ти із людьми тре­тьої гру­пи на рів­них. Але ні з ким із них ніко­ли не зби­ра­ю­ся спе­ре­ча­ти­ся щодо філо­со­фії Ліну­кса (та і віль­но­го про­грам­но­го забез­пе­че­н­ня в ціло­му). Вона така, яка є — прин­ци­пі­аль­на та єди­но пра­виль­на, і не вар­то спе­ре­ча­ти­ся щодо непра­виль­но­го її тлу­ма­че­н­ня.

Тому про­ха­н­ня холі­ва­ра­ми не тур­бу­ва­ти.

5 коментарів в “Про… Linux
  1. MaxwelL сказав:

    Саня Жжош !!!!

  2. Farcaller сказав:

    что-то мне это напо­ми­на­ет… пере­вод? 😉

  3. post-factum сказав:

    Нє, чиста отсє­бя­ті­на, хоча це ж не озна­чає, що так думаю тіль­ки я.

  4. FriendMaster сказав:

    От ціка­во, а вза­га­лі якісь дії при­йма­ю­ться по багах? Або по апдей­ту? Чомусь NetBeans в дебі­а­ні 6.0 — 6.5 (sqeezy) зда­є­ться, хоча вже ста­біль­на вер­сія 6.7, бета 6.8. В мене бага­то про­грам пра­цює через про­ксі, але про­грам­ні про­ду­кти з КДЕ не можуть похва­ли­ти­ся робо­тою через про­ксі.
    Осо­би­сто моє вико­ри­ста­н­ня ліну­ксів є сер­вер­не. Ніко­ли так про­сто не нала­што­ву­вав нічо­го. Можна один файл зро­би­ти з кон­фі­га­ми і навіть при пере­ста­нов­ці можна все запро­сто від­но­ви­ти.
    Друг поста­вив собі дебі­ан. Рані­ше я думав, що він його не оси­лить, але як зараз бачу він ним дуже про­сто кори­сту­є­ться, навіть він­ду собі не ста­вить.

    Зараз я сам пови­дів на 7мці. Ну вра­же­н­ня: дещо зро­би­ли кра­ще ніж в ХР, поки пра­цю­є­ста­біль­но. Але захист. Де таке баче­но, що но ста­виш, що не від­клю­ча­єш, зра­зу пові­дом­ле­н­ня можна­не можна то і то зро­би­ти.. дозво­ли­ти, від­хи­ли­ти. Видиш як на про­би­то­му кори­ті і нама­га­є­шся пла­сти­лі­ном дир­ки закле­ї­ти.

  5. post-factum сказав:

    КДЕ має цен­тра­лі­зо­ва­не нала­шту­ва­н­ня про­ксі-сер­ве­ра, яке вико­ри­сто­ву­є­ться усі­ма про­га­ми із КДЕ.

    Нет­бінс я став­лю окре­мо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.