Іра поїхала…

Сто­яв, обняв­ши… Пла­кав в комі­рець шуб­ки… "Саша, ну пере­стань, ну два тижні"… А мені той сон зга­ду­є­ться, і пла­чу ще дуж­че, при­ту­ля­ю­чись до Неї силь­ні­ше і силь­ні­ше… Два тижні… сидить собі зараз вдо­ма, така ніжна, така рідна, заку­тав­шись в дома­шній хала­тик… А я ж де? Нема…

"І коли зга­сає день і при­хо­дить непро­гля­дна тем­ря­ва, ти при­хо­диш при­ма­рою, усмі­ха­є­шся, про­стя­га­єш руки. І зно­ву гри­мить сата­нин­ський оркестр, зно­ву я кри­чу і пла­чу, і все ніяк не можу тебе зло­ви­ти…"

Іро­чка, як же мені тебе тут не виста­чає…

Мітки:
2 коментарі в “Іра поїхала…
  1. sin сказав:

    Виба­чай, що лізу в осо­би­сте, але текс­том наві­я­ло…
    Ось тобі під це саунд­трек:
    ftp://openportal.org.ua/pub/music/Carl%20Orff/1936%20Carmina%20Burana/01-O_Fortuna.mp3

  2. post-factum сказав:

    Ну чого… під­трим­ка зав­жди потрі­бна… дякую.

    Трек відо­мий ;). Спс за лінк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.