між літерами
На березі Балтійського моря люди розважаються як можуть. Оскільки море холодне, там мало хто купається, але якщо купатися не виходить, можна хоча б просто походити над водою. Для цього будуються різноманітні seebrücken (пірси) зі зручностями і хорошим видом.
Зважаючи на планетарний хаос, про хороше минулорічне краще пізно, ніж ніколи. Тим більше, що фотки лежать готові давно, чекаючи на цензурування й публікацію.
Того разу це була доволі масштабна поїздка і за кількістю відвіданих місць, і за насиченістю програми, і вже хоча б тим фактом, що я подорожував не сам, а з тоді ще дівчиною, а зараз дружиною Олею.
Перший на черзі Гамбург, і він зʼявиться в серії потім ще.
Читати далі »
Давно нічого не писав, тому хай поки що будуть просто фотографії вечірнього Вроцлава.
Риби в Гідрополісі:
Гарний приклад того, що можна зробити, маючи купу проекторів.
Там же, зал для демонстрації фільму про воду на нашій планеті:
Ну і вид на вечірнє місто з висоти 49-го поверху:
Привіт типовому будівництву:
Усе добре, тільки не дуже зручно добиратися — треба робити кілька пересадок, що займає годин сім.
Королівське місто Kutná Hora — недалеко від Коліна — зустріло мене доволі тепло. Дістався я туди, як і зазвичай, поїздом, зранку, щоб якраз до темноти побачити все, що хотів.
Читати далі »
Місяць лежали в мене ці фотки (з 13-го жовтня), але, зрештою, я придумав, що з ними зробити.
Читати далі »
Залізницею з Венеції до Трієста їхати не дуже прикольно, аж поки не починаються гори й море. Рейки прокладені на схилі, і коли обʼїжджаєш однойменну затоку, можна полюбуватися кораблями й береговою лінією.
На Трієст у мене було відведено часу так, щоб тільки на пересадку, і якби я знав, що Фліксбус спізниться на годину, то погуляв би трохи самим містом. Але хто ж про це наперед може знати…
Дві з половиною години поїздом — і я у Венеції.
Читати далі »
Цього року єврогалоп зачепив північ Італії та столицю Словенії. Подорож тривала чотири дні та три ночі, відвідані міста — Мілан, Венеція, Любляна з транзитом у Бергамо та Трієсті. Маршрут був із купою пересадок, звісно, бо літак поки є тільки із Братислави (пізніше цієї осені зʼявиться прямий рейс із Брно), а між Італією та Словенією нема залізничного сполучення (wtf ващє).
Сьогодні розповідь буде про Мілан.
Читати далі »
Поїздка на водосховище Dalešice минулої неділі вийшла така собі. Прогноз погоди не справдився, і замість +28°C із хмарами було +32°C і пряме сонце.
Тому ось цей маршрут:
довелося пройти на великій швидкості й не зупиняючись. Більше того, через спеку попересихали майже всі джерела, і щоб набрати десь води, треба було сильно постаратися. Добре, що на шляху було село з відкритим баром.
Але кілька фоток я зробив, звісно.
Читати далі »
На календарі — 12-те серпня, неділя, а значить, треба ж кудись їхати. Тому вас вітає Край Височина.
Читати далі »