Категорія: Записки

Розум­ні люди кажуть, що пере­но­си­ти хво­ро­би на ногах — пога­но. А іна­кше чогось не вихо­дить остан­ні років 4­­­-5. Про­сто ста­ра­юсь мен­ше хво­рі­ти. А коли рік тому при­шкан­ди­бав на дода­тко­ве заня­т­тя із про­гра­му­ва­н­ня, як поба­чив допи­тли­ві очі пер­шо­кур­сни­ків, як зро­зу­мів, що я потрі­бен, блін, і не можу пока­зу­ва­ти, що там все­ре­ди­ні мене тво­ри­ться, то від­ра­зу ста­ло наба­га­то лег­ше, а насту­пно­го дня все про­йшло.

І які нафіг ліки?

Роз­ро­бник TuxOnIce люб’язно від­по­вів на всі мої пита­н­ня.

Пере­клад з англій­ської.

Ста­т­тя на Хабрі.

Ори­гі­нал.

Вида­лив 30 Гб музи­ки і акка­унт на formspring.me.

Поки гуляв дощо­вим Киє­вом, зро­бив кіль­ка фоток.

Обно­во­чка.

Напи­сав про­дов­же­н­ня стат­ті про rutorrent+rtorrent+nginx+php-fpm.

Був сьо­го­дні на моги­лі Оле­ксан­дра Оле­ксі­йо­ви­ча. Гар­ний йому пам’ятник поста­ви­ли. З бюстом і кри­лом. І напис про польо­ти. А літа­ти він вмів. Роман­тик і мрій­ник у най­кра­що­му зна­чен­ні цьо­го сло­ва. І з фото­гра­фії диви­ться так при­ві­тно, як наче вчо­ра тіль­ки про­вів на 2‑му кур­сі пер­шу пару.

А в метро було шум­но і весе­ло. Синя гіл­ка зду­рі­ла, я ніко­ли тако­го хао­су не бачив. Вияви­ло­ся, закли­ни­ла колі­сна пара в одно­го потя­гу, то він гіл­ку три­мав у напру­зі три годи­ни.

Сьо­го­дні рік, як не ста­ло Оле­ксан­дра Оле­ксі­йо­ви­ча Зін­чен­ка.

…із насту­пним сері­а­лом.

Star Trek: The Original Series.