Категорія: Записки

Мав наго­ду зате­сти­ти це чудо. Дома­шній сер­вак пер­ший тиждень сто­яв без моні­то­ра, а деба­жи­ти ядро тре­ба було, бо воно пада­ло.

Хитрість в тому, що при­ймач пові­дом­лень мав бути в іншій під­ме­ре­жі. Май­же всі ману­а­ли пишуть, що тре­ба, щоб при­ймач був у тій самій під­ме­ре­жі, що й сер­вер із netconsole, але це не так.

Тому нехай без­го­ло­вий сер­вер має зов­ні­шню IP-адре­су a.b.c.d на інтер­фей­сі eth0, а при­ймач — x.y.z.t. Пере­да­вач буде над­си­ла­ти логи з пор­та ABCD на порт при­йма­ча XYZT.

На при­йма­чі:

netcat -l -u x.y.z.t XYZT

На без­го­ло­во­му сер­ве­рі:

sudo dmesg -n 7
sudo modprobe netconsole "netconsole=ABCD@a.b.c.d/eth0,XYZT@x.y.z.t/aa:bb:cc:dd:ee:ff"

А тепер нюанс хитро­щів. netconsole вима­гає вка­зу­ва­ти MAC-адре­су при­йма­ча. І якщо він в іншій під­ме­ре­жі, то вка­зу­ва­ти тре­ба MAC-адре­су мар­шру­ти­за­то­ра під­ме­ре­жі без­го­ло­во­го сер­ве­ра. Така собі ручна мар­шру­ти­за­ція.

Щоб дізна­ти­ся адре­су сво­го мар­шру­ти­за­то­ра, доста­тньо вико­на­ти таку коман­ду:

sudo arp -a | grep "($(ip r | grep eth0 | grep default | awk '{print($3)}'))" | awk '{print($4)}'

Вона якраз і видасть MAC-адре­су мар­шру­ти­за­то­ра для під­ме­ре­жі, до якої під­клю­че­ний без­го­ло­вий сер­вак сво­їм інтер­фей­сом eth0.

Після modprobe на при­йма­чі поси­пля­ться пові­дом­ле­н­ня від ядра без­го­ло­во­го сер­ве­ра. netcat можна запхну­ти в сесію tmux, щоб він собі тихень­ко пра­цю­вав «до востре­бо­ва­ния».

Мітки: ,

Metal head boys in the back of a Camaro
Banging to Metallica on the radio
From an all-star stud to a punk like you
We've got so many flavours that I just can't choose

Ох як тон­ко про Bang Camaro і Мета­лі­ку :)… Ну і на ніч кліп:

Мітки: ,

…в прин­ци­пі, під­па­да­ють під такі шабло­ни:

  • грив­ня зна­чно укрі­пи­ла­ся на між­бан­ку (читай — коли­ва­н­ня ±5 копі­йок);
  • долар на між­бан­ку рухнув (читай — грив­ня під­ня­ла­ся на ті ж 5 копі­йок);
  • індекс росій­ських бірж обва­лив­ся (диви­шся на гра­фік, і бачиш мані­пу­ля­цію мас­шта­бом, а спад усьо­го кіль­ка від­со­тків);
  • XXX уже хочуть YYY (про будь-які дії й поваль­но, аж гид­ко);
  • XXX зро­бив YYY — дже­ре­ло (яке дже­ре­ло???);
  • XXX вва­жа­ють, що… (кому ціка­во, що вва­жа­ють XXX?).

На наших ЗМІ вза­га­лі заба­га­то від­по­від­аль­но­сті за нині­шню ситу­а­цію, але май­же ніхто цьо­го не розу­міє. Зві­сно, про росій­ські я вза­га­лі мов­чу.

Ана­ло­гі­чно вигля­да­ють засі­да­н­ня Радбе­зу ООН. Типо­ва про­гра­ма:

  1. подя­ку­ва­ти голо­ві за нада­не сло­во;
  2. подя­ку­ва­ти чер­го­вій комі­сії за «змі­стов­ну хара­кте­ри­сти­ку ситу­а­ції»;
  3. висло­ви­ти «гли­бо­ке зане­по­ко­є­н­ня».

Ого­ло­шую цей рік роком без­від­по­від­аль­них ЗМІ, а також роком імпо­тен­ції в між­на­ро­дних від­но­си­нах.

Мітки:

Най­дов­ше вижи­ва­ють кіль­це­ві топо­ло­гії, що пере­ти­на­ю­ться в декіль­кої місцях. Як олім­пій­ські кіль­ця.

minimetro

Мітки: ,

Ти мені насни­ла­ся вдру­ге.

Я тобі, пев­но, про пер­ший раз навіть і не про­бу­вав роз­ка­за­ти. Але вдру­ге… повтор нео­чі­ку­ва­ний. Чи очі­ку­ва­ний. При­найм­ні, він не випад­ко­вий.

Пер­ший раз ти була у сво­є­му сіро­му све­трі і, мру­жа­чись, гри­зла яблу­ко. Я до тебе піді­йшов і про­сто поці­лу­вав. А потім ти щезла. Зда­ва­ло­ся, що назав­жди, але то був тіль­ки сон. І як вияви­ло­ся, лише пер­ший.

А сьо­го­дні я тебе випад­ко­во зустрів. То був якийсь перон яко­гось незро­зумі­ло­го вок­за­лу, і я біг на поїзд, аж раптом у две­рях поба­чив тебе. І ти мене помі­ти­ла. І я почав за тобою ганя­ти­ся, а ти все смі­я­ла­ся, поки я тебе не вхо­пив міцно обо­ма рука­ми і при­гор­нув до себе.

А потім задзве­нів будиль­ник.

Мітки:

Ден­ні хащі Обо­ло­ні вра­жа­ють сво­єю кла­си­чні­стю. Струн­кі ряди одна­ко­вих 9‑поверхівок, біля під’їздів — лаво­чки, на лаво­чках хто? Пра­виль­но, ті самі бабуль­ки. Кла­си­чні напів­гні­здо­ві істо­ти, які мало чим від­рі­зня­ю­ться одне від одно­го. Де не прой­деш, чутно одна­ко­ві роз­мо­ви: «Ой, Іва­нов­на, я вчо­ра так упа­ла, так упа­ла…»

Але най­більш улю­бле­не місце тако­го типа­жу я про­хо­джу, коли йду в гості до сво­їх хоро­ших това­ри­шів. Там у дво­рах є така собі заго­род­ка (типу тієї, у якій у нас у Сан­жа­рах кури гуля­ють), обса­дже­на дерев­ця­ми й лаво­чка­ми. У хоро­шу пого­ду на цьо­му малень­ко­му ква­дра­ти­ку спо­сте­рі­га­є­ться до деся­тка бабу­льок. Збо­ку, поки не при­ди­ви­ти­ся, зда­є­ться, що ясіль­ну гру­пу виве­ли вигу­ля­ти­ся.

І прав­да, Обо­лонь — це запо­від­ник бабу­льок.

Мітки: ,

Наре­шті я зва­жив­ся змі­ни­ти нару­чний годин­ник, бо попе­ре­дня квар­цо­ва меха­ні­ка мене діста­ла сво­ї­ми рапто­ви­ми зупин­ка­ми.

Нага­даю, що я кори­сту­вав­ся ота­ким:

casioedificeef-305t-8avdr-ti

Дуже зру­чний годин­ник, як на руці, так і візу­аль­но. Скло захи­ще­не, кор­пус і бра­слет тита­но­вий. Про­сто прє­лєсть. Але є одне але: дов­го не живуть. Не знаю, чи то завод­ський дефект, чи вони не пере­жи­ли постій­ні вібра­ції на вело­си­пе­ді, але остан­нім часом зупи­ня­ти­ся ста­ли часті­ше, і в сер­віс-цен­трі нічо­го так і не змо­гли зна­йти.

Тому я вирі­шив узя­ти чисту еле­ктро­ні­ку, захи­ще­ну по саме німа­гу:

GD-100BW-1ER

Зві­сно, вигля­да­ють вони на руці не так аку­ра­тно, як попе­ре­дні, але ці лег­ші. Плюс під­сві­тка. І нема меха­ні­чних частин. На 200 метрів пір­на­ти я, зві­сно, не зби­ра­ю­ся, а от те, що вони вібро­стій­кі, радує.

Був ще варі­ант смарт-годин­ни­ка, але заря­джа­ти його щоти­жня я не гото­вий. Годин­ник для мене — це наче­пив і забув на два роки про бата­рей­ку. А спо­ві­ще­н­ня про пошту я й на смар­тфо­ні подив­лю­ся.

Мітки:

Закін­чив­ся чер­го­вий кіль­ка­до­бо­вий плей­ліст, і з усьо­го вари­ва незро­зумі­ло чого вижи­ває тіль­ки Wildpath зав­дя­ки дуже мело­дій­ній музи­ці.

Чер­го­вий плей­ліст буде надно­вим для мене, але апрі­о­рі неекс­пе­ри­мен­таль­ним: Halestorm, Bang Camaro і Lynyrd Skynyrd. В основ­но­му.

Мітки:

Між дво­ма фір­ма­ми під­ня­тий SIP-транк, і ось так вигля­дає його тра­фік у ста­ні idle (вихі­дні були якраз).

sip_heartbeat

А це тра­фік на запа­сно­му інтер­нет-кана­лі у нас в офі­сі. По ньо­му регу­ляр­но шле­ться ICMP для пере­вір­ки ста­ну вла­сне кана­лу. Пер­ший вели­кий про­вал на гра­фі­ку — це виру­бле­не сві­тло (запа­сна опти­ка без ДБЖ), дру­гий малень­кий — це недо­сту­пність кіль­кох вузлів пін­гу­ва­н­ня.

pinging

Мітки: ,

Зараз типо­ва київ­ська кар­ти­на — купа хло­пчи­ків із папо­чка­ми з доку­мен­та­ми, а біля них стур­бо­ва­ні мату­сі.

Сам такий колись був.

Біля НАУ людно. Підо­зрюю, що біля 16-го кор­пу­су КПІ також людно. Мене роз­пи­ту­ють, куди всту­па­ти.

Мітки: