Про особисті рекорди

У суботу Четверта Кри­ти­чна маса зму­сила нака­тати містом аж цілий 61 вело­кі­ло­метр. Неймовірно.

10641022_857704087642095_6714457373936920917_n

При­ку­пив собі пер­ча­тки, бо досвід пока­зав, що на вели­ких від­ста­нях неви­лі­ковно пітні­ють долоні, і зро­бити з цим нічого не можна. Ще під сідло дові­сив сумо­чку для рем­ком­пле­кту, аби всі­ляке при­чан­да­лля не телі­па­лося по рюк­заку. Дорого, зате зру­чно. Треба і на раму якийсь кон­тей­нер при­ду­мати для дрібниць.

Опубліковано в Записки Мітки:

Про науковців

Давно помі­тив, що різницю між кан­ди­да­том і докто­ром можна помі­тити на слух із зав’язаними очима. Зві­сно, не на 100%, бо бува­ють як при­ємні, так і непри­ємні виклю­че­ння, але все ж ста­ти­стика в цьому питанні доволі вперта.

Так було і в інсти­туті, так же ж само це видно і на відео, напри­клад, тієї ж ПостНауки.

Кан­ди­дати (пере­ва­жно) не вмі­ють гово­рити. Думки з них виті­ка­ють надто повільно, тези плу­та­ю­ться, стру­ктуру роз­по­віді часто важко вло­вити. Зві­сно, тому і слу­хати їх не так цікаво.

Доктори, тим часом, у біль­шо­сті своїй хороші ора­тори. Вони влу­чно доби­ра­ють сино­німи, наво­дять доре­чні (часто навіть доте­пні) порів­ня­ння, думку стру­кту­ру­ють. Сло­вом, умі­ють подати те, про що хочуть розказати.

Можна порів­няти. Ось вам лекція кан­ди­дата. Або ось іще одна.

А тепер лекції докто­рів: раз, два, три.

Зві­сно, є виклю­че­ння. Напри­клад, є один кан­ди­дат, від лекцій якого важко віді­рва­тися. Або стрьомні доктори. Але це виклю­че­ння із правил.

Опубліковано в Записки Мітки: ,

Перейменування

Тиць.

Не чіпайте Ком­со­мольськ, виродки!

Опубліковано в Записки Мітки:

Kira Lao…

…на ніч.

Опубліковано в Записки Мітки:

Чёрный кофе

Боги зійшли на землю і дві години спів­али у пря­мому ефірі радіо.

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Велопробіг

Ота­ким був мар­шрут Тре­тьої Кри­ти­чної маси (25 км):

bike

+ ще стільки ж у центр і назад, і зага­лом нака­пало 50,5 км.

Опубліковано в Записки Мітки: ,

Виставка котів

Не минуло і двох міся­ців (а ні, минуло), і я пере­брав фото­гра­фії з бере­зне­вої виставки котів.

Опубліковано в Записки Мітки: , , ,

ВПЗ (open your source, b*tch!)

Мене тішить думка, що керів­ни­цтво ком­па­нії пози­тивно оці­нило пра­гне­ння випу­стити у від­крите пла­ва­ння певні вну­трі­шні напрацювання.

Оскільки я займа­юся систе­мами збе­рі­га­ння даних і вір­ту­а­лі­за­цією, деякі речі потре­бу­ють брати gcc і зати­шну сіше­чку в руки, щоб інте­гру­вати всі­лякі фрон­тенди з усі­ля­кими бекен­дами. Оскільки я ще й при­скі­пли­вий, мені зда­є­ться, що вихо­дять доволі які­сні речі. Зві­сно, пов­ні­стю код пока­зу­вати нема сенсу (кому цікаві суто наші вузь­ко­спе­ци­фі­чні шту­чки?), а от загальні супу­тні бібліо­теки, напи­сані для полег­ше­ння собі життя, треба роз­да­вати всім.

Із того, що ми зараз випу­стили:
Читати все ››

Опубліковано в Записки Мітки: ,

Фольк-рок на ніч

Моя улю­блена Мель­ница на радіо.

Опубліковано в Записки Мітки: ,

SoulSpell

Із серії «як я міг не чути цього раніше?».

Опубліковано в Записки Мітки: