post-factum

Узяв сьо­го­дні собі отаку красу:

Звук чудо­вий, від­рі­зня­є­ться від­чу­тною гли­би­ною басів від моїх Піо­не­рів (не най­гірші наву­шники, між іншим, але свої 5 років уже від­пра­цю­вали, тепер роз­си­па­ю­ться потроху) і не зава­ле­ною сере­ди­ною (спе­ці­ально зна­йшов які­сні фла­кові ріпи вінілу улю­бле­ного музла). Ну і знову ж таки, пов­но­ро­змірні і закриті, як і попе­ре­дні, але трохи щіль­ніше сидять і трохи краще ізолюють.

Пока-пока, Піо­нери, тепер пере­їдете жити до мене на роботу, щоб не займати дарма місце.

Мене не пере­стає нади­хати це зображення:

Не знаю, чому. Мабуть, рівень нена­ви­сті пере­ви­щив критичний.

Трав­неві минули, я навіть трохи від­по­чив, а блогу тим часом сту­кнуло аж 6 років.

Робота кипить, і кипіти не пере­ста­вала. Справи з диплом­ною робо­тою пішли на спад — майже 120 сто­рі­нок тексту з весе­лими кар­тин­ками потрі­бно допов­нити шістьма пла­ка­тами, а потім і на захист можна йти. Про­грамка, яку я напи­сав у рам­ках цієї роботи, почу­ва­є­ться дуже добре й вигля­дає дуже надійно, тому я не пере­жи­ваю ні про що .

В неділю пла­ную від­ве­сти трьох одно­кур­сниць у Нацму­зей до Коли­бенка. Зао­дно подив­люся на нову експозицію.

Сьо­го­дні з поди­вом дізнався, що При­ват свої мит­тєві Візи Еле­ктрон більше не випу­скає. Пора­дили кори­сту­ва­тися Уні­вер­саль­ною. Як кре­ди­тка вона мені не потрі­бна, а як зви­чай­ній дебе­тній кар­тці аль­тер­на­тиві їй нема.

На роботі інтернет-провайдер видав справ­жній живий IPv6. Буду тепер експериментувати.

У зв’язку з тим, що я посту­пово пере­во­джу пошту на свій вла­сний сер­вер, я змі­нив свій публі­чний ключ, який тепер прив’язаний до нової пошто­вої адреси. Поди­ви­тися його можна тут.

Ще два кан­ди­дати на покупку.

Bergamont Helix 7.3. Крос-гібрид сере­днього рівня.

Merida Crossway 300. Також крос-гібрид сере­днього рівня, трохи дешев­ший за попередній.